Наум 1

1 Пророцтво на Ніневію. Книга видіння елкошейця Наума.
2 Палкий Бог, і мстивий Господь, Господь мстивий та лютий, Господь мстивий до тих, хто Його ненавидить, і пам'ятає про кривду Своїх ворогів.
3 Господь довготерпеливий і великої потуги, та очистити винного Він не очистить. Господь у бурі та в вихрі дорога Його, а хмара від стіп Його курява.
4 Як загнівається Він на море, то сушить його, і всі ріки висушує, в'яне Башан та Кармел, і в'яне та квітка Лівану.
5 Гори тремтять перед Ним, а підгірки топніють, перед обличчям Його трясеться земля та вселенна, та всі її мешканці.
6 Хто встоїть перед гнівом Його, і хто стане у полум'ї люті Його? Його шал виливається, мов той огонь, і розпадаються скелі від Нього!
7 Добрий Господь, пристановище Він у день утиску, і знає Він тих, хто на Нього надіється!
8 Але в зливі навальній Він зробить кінця між Його заколотниками, і ворогів зажене у темноту.
9 Що ви думаєте проти Господа? Бо Він зробить кінця, не постане два рази насильство.
10 Бо вони переплутані, наче той терен, і повпивались, немов би вином, вони будуть пожерті зовсім, мов солома суха!
11 З тебе вийшов задумуючий проти Господа лихо, радник нікчемний.
12 Так говорить Господь: Хоч були б найсильніші і дуже численні, та постинані будуть вони, та й минуться! І хоч Я тебе мучив, та мучити більше тебе вже не буду!
13 А тепер Я зламаю ярмо його, яке на тобі, і пута твої позриваю.
14 І накаже на тебе, Ашшуре, Господь: Більш не буде вже сіятися з твого ймення! З дому бога твого Я боввана та ідола витну, зроблю тобі гроба із них, бо ти став легковажений.
15 (2-1) Ось на горах ноги благовісника, що звіщає про мир: Святкуй, Юдо, свята свої, виконуй присяги свої, бо більше не буде нікчемний ходити по тобі, він витятий ввесь!

Наум 2

1 (2-2) На тебе йде розпорошувач, твердині свої стережи, виглядай на дорогу, зміцняй свої стегна, міцно скріпи свою потугу,
2 (2-3) бо верне Господь велич Якова, як велич Ізраїля, що їхні спустошителі поруйнували, і понищили їхні виноградні галузки.
3 (2-4) Щит хоробрих його зачервонений, вояки в кармазині; блищить сталь у день зброєння їхнього на колесницях, хвилюються ратища.
4 (2-5) Колесниці шалено по вулицях мчать, по майданах гуркочуть, їхній вид немов полум'я те смолоскипів, літають вони, як ті блискавки.
5 (2-6) Він згадає шляхетних своїх, та спіткнуться вони у ході своїй; вони поспішають на мури її, і поставлена міцно будівля облоги.
6 (2-7) Брами річок відчиняються, а палата руйнується.
7 (2-8) І постановлено: буде оголена, відведеться в полон, а рабині її голоситимуть, мов ті голубки, що воркують на персах своїх.
8 (2-9) І Ніневія як саджавка водна, що води її відпливають. Стійте, стійте! Та немає нікого, хто б їх завернув!
9 (2-10) Розграбовуйте срібло, розграбовуйте золото, немає кінця наготовленому, багатству коштовних речей.
10 (2-11) Знищення та зруйнування й спустошення буде... І серце розтопиться, і ноги дрижатимуть, і корчі по крижах усіх, а обличчя їх всіх на червоно розпаляться.
11 (2-12) Де леговище левів, і для левчуків пасовище, що там ходив лев та левиця, та левеня, і ніхто не лякав?
12 (2-13) Лев грабував для своїх молодят і душив для левиць своїх він, і печери свої переповнював здобиччю, а лігва свої награбованим.
13 (2-14) Ось Я проти тебе, говорить Господь Саваот, і попалю серед диму твої колесниці, а твоїх левчуків поїсть меч, і повитинаю з землі грабування твої, і вже не почується голос твого посла.

Наум 3

1 Горе місту цьому кровожерному, воно все неправда, воно повне насилля, грабіж не виходить із нього!
2 Чути свист батога, гуркіт колеса, і чвал коней, і колеснична гуркотнява,
3 і гін верхівця, і полум'я меча, і блиск ратища, і багато побитих, і мертвих велике число, і трупу немає кінця, і спотикатимуться об їхній труп,
4 це за многоту блудодійства розпусниці, привабно ласкавої, вправної в чарах, що народи за блуд свій вона продавала, а роди за чари свої.
5 Ось Я проти тебе, говорить Господь Саваот, і подолка твого підійму на обличчя твоє, і покажу Я твій сором народам, а царствам твій стид!
6 І кину на тебе огиди, і погордженою вчиню Я тебе, і зроблю Я тебе, мов позорище!
7 І станеться, кожен, хто вгледить тебе, від тебе втече та й прокаже: Пограбована Ніневія! Хто висловить їй співчуття? Звідки буду шукати тобі потішителів?
8 Чи краща ти від Но-Амона, що сидить серед рік, вода коло нього, що вал його море, від моря його мур?
9 Етіопія сила його, і Єгипет, і не має кінця. Пут та лівійці були тобі в поміч,
10 та й він на вигнання пішов, у полон... А діти його порозбивані на роздоріжжі всіх вулиць, і кидали жереб про славних його, й всі вельможі його у кайдани закуті.
11 Уп'єшся і ти, будеш схована, твердині від ворога будеш шукати і ти!
12 Всі фортеці твої, мов ті фіґи з доспілими овочами: коли затрясуться, то падають в уста того, хто їх їсть.
13 Ось народ твій немов ті жінки серед тебе: вони повідчиняють твоїм ворогам брами краю твого, огонь пожере твої засуви.
14 Води на облогу собі набери, твердині свої позміцняй, увійди до болота та в глині топчись, форму на цеглу візьми міцно в руку.
15 Там огонь тебе з'їсть, посіче тебе меч, пожеруть тебе, наче та гусінь. Стань численна, як гусінь, стань численна, немов сарана,
16 понамножуй купців своїх більше від зірок небесних, але гусінь та знищить тебе й полетить!
17 Вельможні твої немов та сарана, гетьмани твої мов мошва, що гніздиться по стінах в день холоду, але сонце засвітить і вони помандрують, і не пізнане буде те місце, де вони пробували.
18 Твої пастирі, царю асирійський, поснули, лежать вельможі твої, твій народ розпорошивсь по горах, і немає кому позбирати його.
19 Нема ліку для лиха твого, рана твоя невигойна! Всі, що звістку про тебе почують, заплещуть у долоні на тебе, бо над ким твоє зло не ходило постійно?