1-а Паралипоменон 1

1 Адам, Сет, Енос,

2 Кенан, Магалалель, Яред,

3 Генох, Метусала, Ламех,

4 Ной (Нояг), Сем, Хам та Яфет.

5 Сини Яфетові: Гомер, Магог, Мадай, Яван (Елися), Тувал, Месех та Тирас.

6 Сини Гомерові: Аскеназ, Рифат, і Тогарма.

7 Сини Яванові: Елиса, Тарсис, Киттим і Доданим.

8 Сини Хамові: Куш, Мизраїм, Фут і Канаан.

9 Сини Кушові: Себа, Гавила, Сабта, Раама та Сабтеха. Сини Раамові: Шева й Дедан.

10 Від Куша народився ще й Нимрод; цей почав бути велетнем на землї.

11 Від Мизраїма народились: Лудима (Лудій), Анамій, Легавій, Нафтухим,

12 Патрусїй, Каслугій, од которого настали Филистимцї, та Кафторій.

13 Від Канаана народився Сидон, найстарший в його, Хет,

14 Евузій, Аморій, Гергазій,

15 Гевій, Аркей, Синей,

16 Арвадїй, Земарій та Гаматїй.

17 Сини Семові: Елам, Ассур, Арфаксад, Луд та Арам. (Сини Арамові): Уз, Хул, Гетер та Мешех (Маса).

18 Від Арфаксада (народився Каїнан, а від Каїнана) народився Села, а від Сели народився Ебер.

19 Від Ебера народились два сини: один на імення Фалек, через те, що за його часів була роздїлена земля, його брат на імення Йокман.

20 Від Йокмана народились Алмодад, Шалеф, Газармавет, Ерах,

21 Гадорам, Узал, Дикла,

22 Обаль, Абимавель, Шева,

23 Офир, Гавил та Йовав. Усї цї сини Йокманові.

24 (А сини Семові): Арфаксад, Каїнан, Села,

25 Ебер, Пелег, Регов,

26 Серуг, Нахор, Тара,

27 Аврам, се Авраам.

28 Сини Авраамові: Ізаак та Ізмаїл.

29 Оце й їх родовід: Найстарший син Ізмаїлів Набайот, по йому Кедар, Адбеєль, Мивсам,

30 Мисма, Дума, Масса, Хадад, Тема,

31 Етур, Нафис, і Кедма. Це сини Ізмаїлові.

32 Сини Хеттури, Авраамової наліжницї: вона породила Зимрана, Йоксана, Медана, Мадіяна, Ишбака та Шуаха. Сини Йоксанові: Себа та Дедан. (Сини Деданові: Рагуїл, Навдеїл, Ассурим, Летусим, Леюмим (Астусіїм, Асомин).

33 Сини Мадіянові: Ефа, Ефер, Ганох, Абида та Ельдага. Усе це сини Хеттурині.

34 А від Авраама народився Ізаак. Сини Ізаакові: Езав та Ізраїль.

35 Сини Езавові: Елифас, Регуїл, Егус, Еглом та Кораг.

36 Сини Елифасові: Теман, Омар, Зефо, Гаєтам, Канас; (Тимна ж Елифасова наложниця, породила йому) Амалеха.

37 Сини Рагуїлові: Нахат, Зерах, Шамма та Миза.

38 Сини Сеїрові: Лотан, Собаль, Зибеон, Ана, Дисон, Езер та Дисан.

39 Сини Лотанові: Горій та Гемам; а сестра в Лотана: Тимна.

40 Сини Собамові: Алван, Манагат, Ебаль, Сефо та Онам. Сини Зибеонові: Ая та Ана.

41 Дїти Анині: Дисон та (Оголибама, Анина дочка). Сини Дисонові: Гемдан, Ешдан, Ітран та Керан.

42 Сини Езерові: Белган, Саван та Акан. Сини Дисанові: Уз та Аран.

43 Оце царі, що царювали в краю Едомі, ще переднїйше нїж зацарював царь над синами Ізраїля: Бела, Бейорів син, а назвище його міста-Динхаба;

44 І помер Бела, і зацарював по йому Йобаб, син Серахів із Бозри.

45 І помер Йобаб, і зацарював по йому Гусам, з краю Теман.

46 І помер Гусам, і став по йому царем Гадад, син Бедадів, котрий розбив Мадіянїїв на полі Моаб; назва міста його: Авит.

47 І помер Гадад, і зацарював по йому Самла з Масреки.

48 І помер Самла, і зацарював по йому Саул з Рехобота, що над річкою.

49 І помер Саул, і став царем по йому Бааль-Ганан, син Ахборів.

50 І помер Бааль-Ганан, і зацарював по йому Гадар; назвище його міста Пау; жінка ж його на ймя Мегетабееля, дочка Матредова, дочка Мезагабова.

51 І помер Гадар. І були старшини в Едома: старшина Тимна, старшина Алва, старшина Етет.

52 Старшина Оголибама: старшина Ела, старшина Пинон,

53 Старшина Кенас, старшина Темон, старшина Мебзар,

54 Старшина Магдієль, старшина Ірам; оце старшини Ідумейські.


1-а Паралипоменон 2

1 Оце сини Ізраїлеві: Рубен, Симеон, Левій, Юда, Іссахар, Зебулон,

2 Дан, Йосиф, Бенямин, Нефталїй, Гад, та Ассер.

3 Сини Юдині: Гер, Онан та Села, - троє народилось у його від дочки Шуєвої, Канаанїйки. І був Гер найстарший Юдин син, ледачий в очах Господа, й він убив його.

4 І Тамара, невістка його, породила йому Фареса (Перезу) та Зару (Сера). Усїх синів в Юди було пятеро.

5 Сини Перезові: Есрон та Гамул.

6 Сини Зарині: Зімрі, Етан, Еман, Галкол та Дара; усїх їх пятеро.

7 Син Харміїн: Ахар, що накликав лихо на Ізраїля, нарушивши закляттє.

8 Син Етанів: Азарія.

9 Сини Есронові, що народились від його: Ерахмеїл, Адам (Рам) та Гелувай.

10 Від Арама ж народився Аминадаб; від Аминадаба народився Нахзон, князї синів Юдиних;

11 Від Нахзона народився Салмон, від Салмона народився Бооз;

12 Від Бооза народився Обид, від Обида народився Ессей;

13 Від Ессея народився його найстарший син Еліав, другий - Аминадаб, третій - Самм,

14 Четвертий - Натанаїл, пятий - Раддая,

15 Шестий - Озем, сьомий Давид.

16 Сестри їх. Саруя та Абигея. Сини Саруїні: Абесса, Йоаб та Асаїл, троє.

17 Абигея народила Амессу; а батько Амессин - Етер, Ізмяїлїй.

18 Халеб, Есромів син, мав дїтей від Азуви, своєї жінки, й від Еріоти, і це його сини: Есер, Собаб та Ардан.

19 І померла Азува; й взяв собі Халеб (за жінку) Ефрату, й вона породила йому Гура.

20 Від Гура народився Урія, від Урії народився Веселіїл.

21 Потім Есрон ввійшов до дочки Махира, Галаадового батька, і взяв її, маючи шістьдесять років, і вона породила йому Сегуба.

22 Від Сегуба народивсь Яір, а було в його двайцять троє міст в Галаадському краю.

23 Але Гессурії та Сирийцї забрали в їх селитьби Яірові, Кенат і залежні від його міста, - шістьдесять міст. Усї цї міста синів Махира, Галаадового батька.

24 Після смертї Есрона в Халеб-Ефратї Есромова жінка Авія породила йому Ашхура, Текоїного батька.

25 Сини Ерахмеїла, найстаршого Есронового сина, були: перворідень Рам, по йому Вуна, Орен, Озем та Ахія.

26 Була в Ерахмеїла й друга жінка, на ймя Афара; вона Онамова мати.

27 Сини Рама, найстаршого Ерахмеїлового сина, були: Мааз, Ямин та Екер.

28 В Онама ж були сини: Шаммай та Яда. Шаммаєві ж сини: Надаб та Авишур.

29 Жінка Авишурова на ймення Авихаїла, й вона породила йому Ахбана та Молида.

30 Сини Надабові: Селед та Афаїм. І помер Селед бездїтним.

31 Син Афаїмів Ішій. Син Ішіїн: Шешан. Син Шешанів: Ахлай.

32 Сини в Яди, Шаммаєвого брата: Етер та Йонатан. Етер помер бездїтним.

33 Сини Йонатанові: Пелет і Заза. Це сини Ерахмеїлові.

34 В Шешана не було синів, а самі дочки. Був же в Шешана невольник, Египтянин, на ймя Ярха;

35 Шешан дав свою дочку Ярсї (свойму невольникові) за жінку, а вона породила йому Аттая.

36 Від Аттая народився Натан, від Натана народився Завад;

37 Від Завада народився Ефлал, від Ефлала народився Овид;

38 Від Овида народився Еуй, від Еуя народився Азарія;

39 Від Азарії народився Хелез, від Хелеза народився Елеас;

40 Від Елеаса народився Сисмай, від Сисмая народився Саллум;

41 Від Саллума народився Екамія, від Екамії народився Елишам.

42 Сини в Халеба, Ерахмеїлового брата: Меша, найстарший в його, - він батько Зифин, - і сини Мареші, Хевронового батька.

43 Хевронові сини: Корей і Таппуах, та Рекем та Шема;

44 Від Шема народився Рахам, Йоркеамів батько, а від Рекема народився Шаммай;

45 Син в Шаммая Маон, а Маон се батько Бет-Зура.

46 А Ефа, Халебова наложниця, породила Харана, Мозу та Газеза. А від Харана народився Газез.

47 Сини Егдаєві: Регем, Йотам, Гешан, Пелет, Ефа та Шааф.

48 Наложниця Халебова Мааха породила Шевера та Тирхану;

49 Вона ж породила й Шаафа, Мадманниного батька; Шеву, батька Махбениного і батька Гивеїного. А дочка Халебова - Ахса.

50 Оце сини Халебові: син Гур, перворідень Ефрати; Шовал, батько (князь) Киріят-Ярима;

51 Салма, батько (князь) Бетлеєму, Хареф, батько Бетгадера.

52 У Шовала, батька Киріят-Яриму, були сини: Гарое, Хази, Галменюхот.

53 Поколїння Киріят-Яриму: Ітріяни, Футїяни, Шуматани, та Мидраітяни. Від цїх повстали Зоряни та Ештаоляни.

54 Сини в Салми: Бетлеємляни та Нетофатяни, вінець Йоабового дому, та половина Менухотян - Зоряни,

55 Та поколїння Соферійцїв, що жили в Ябезї, Тирейцї, Шимейцї, Сухайцї: це Кинеяни, що повстали від Хамата, Бетрехавового батька.


1-а Паралипоменон 3

1 Сини в Давида, що народились від його в Гебронї, були: найстарший Амнон від Ахиноами Езраеельки; другий - Далуя від Абигеї Кармелїйки;

2 Третий - Авессалом, син Маахи, дочки Талмая, царя Гессурського; четвертий - Адонїя, син Аггити;

3 Пятий - Сафатія від Авитали, шестий Етераам від Егли, його жінки,

4 Шість, що народились від його в Гебронї; а царював він там сїм рік і шість місяцїв, а трийцять три роки царював в Ерусалимі.

5 А оцї народились від його в Ерусалимі: Самус, Собаб, Натан та Соломон, четверо од Бетсаби, Елїямової дочки;

6 Ебаар, Елисама, Елифалет,

7 Ногаг, Нафек, Яфія,

8 Елисуа та Елїяда й Елифелет - девятеро.

9 Оце усї Давидові сини, окрім синів од наложениць. Сестра їх Тамара.

10 Син Соломонів: Робоам; сього син Авія, а сього син Аса, його ж син Йосафат,

11 Сього син Йорам, його син Охозія, його син Йоас,

12 Його син Амасія, його син Азарія, його син Йотам,

13 Його син Ахаз, його син Езекія, його син Манассія,

14 Його син Амон, його син Йосія.

15 Сини Йосіїні: найстарший Йоахаз, другий Йоаким, третій Седекія, четвертий Селлум.

16 Сини Йоакимові: Ехонїя, його син; Седекія, сього син.

17 Сини Ехоніїні: Асир, Салафіїл, його син;

18 Малкирам, Федаїя, Сеназар, Езекія, Гошама та Савадія.

19 І сини Федаїїні: Зоровавель та Шимей. А сини Зоровавелеві: Мешуллам та Хананїя, і Шеломита, їх сестра,

20 І ще пять: Хашува, Огел, Берехія, Хасадія та Юшав-Хесед.

21 А сини Хананїїні: Фелатія та Ісаїя; його ж син Рефаїя, його син Арнан, його син Овадія, його син Шеханїя.

22 Син Шеханїїн: Шемаїя; сини Шемаїїні: Хаттуш, Ігеал, Баріях, Неарія та Шафат - шестеро.

23 Сини Неаріїні: Елїоєнай, Езекія та Азрикам - троє.

24 Сини Елїоєнаєві: Годавяг, Елеашив, Фелаїя, Аккув, Йоханан, Делаїя та Анані - семеро.


1-а Паралипоменон 4

1 Сини Юдині: Фарес, Есрон, Хармій, Хул та Шовал.

2 Від Реаїї, Шовалового сина, народився Яхат; від Яхата народився Ахум та Лагад: від них поколїння Зорян.

3 А це сини Етанові: Езреель, Ешма та Ідбаш, та сестра їх, на ймя Газлелпоні,

4 Пенуел, батько Гедорів, та Езер, батько Хушів. Оце сини в Гура, найстаршого в Ефратї, Бетлеємського батька (князя).

5 В Ахшура, Текоїного батька, було дві жінки: Хела та Наара.

6 І породила Наара йому Ахузама, Хефера, Тимні та Ахашоарі: це сини від Наари.

7 Сини Хелині: Зерет, Зохар та Етнан.

8 Від Коза народились: Анув та Зовев і поколїння від Ахархела, Гарумового сина.

9 Явис був значнїйший за своїх братів. Мати дала йому ймення Явиса, кажучи: Я породила його в муках.

10 І покликався Явис до Бога Ізрайлевого і промовив: Ой коли б ти благословив мене твоїм благословеннєм, роспросторив мої межі, й рука твоя була надо мною, обороняючи мене від напасти, щоб я не бідував! І Бог послав, чого він просив.

11 А від Хелува, Шухиного брата, народився Махір; він батько Ештонів.

12 Від Ештона народився Бет-Рафа, Пасеах та Техін, батько міста Нааса (брат Селома Кенезіїного та Ахазового); це осадники Рехі.

13 Сини Кеназові: Готониїл та Сераїя. Готониїлів син: Хатат.

14 Від Меонотая народився Офра, а від Серая народився Йоаб, родоначальник Долини ремесників, бо вони були ремесники.

15 Сини в Халеба, Ефонїїного сина: Ір, Іл та Наам. Син Ілин: Кеназ.

16 Сини Егаллелелові: Зиф, Зифа, Тирія та Асареел.

17 Сини Езрині: Етер, Меред, Ефер та Ялон; а від Етера народився Мером, Шаммай та Ішбах, батько Ештемоїн.

18 А жінка його Юдія народила Ереда, батька Гедорового, і Хевера, Сохового батька, і Екутиїла, Занаохового батька. Це сини Битії, Фараонової дочки, котру взяв Меред.

19 Сини його жінки Годїї, сестри Нахамової, батька Кеїлового: Гармі та Ештемоа, з Махати.

20 Сини Симеонові: Амнон, Ринна, Бенханан та Тилон. Сини в Ішія: Зохев та Бензохет.

21 Сини в Силома, Юдиного сина: Ір, батько (князь) Лехи, та Лаеда, отець Мареші, та родини вироблявших виссон в дому Ашбеах,

22 Та Йоаким, і осадники Хозеви, та Йоаш і Сараф, що мали державу в Моабі, та Яшувилехем, але це давні подїї.

23 Вони були гончарі й жили при садках та по огородах; в царя на роботї в його жили вони там.

24 Сини Симеонові: Немуїл, Ямин, Ярив, Зерах та Саул.

25 Шаллум, його син; його син Мивсам; його син Мишма.

26 Сини Мишмині: Хаммуїл, його син; сього син Закур; його син Шимей.

27 В Шимея було шіснайцять синів та шість дочок; а в його братів було небагато синів, і усе поколїннє їх було не таке велике, як поколїннє Юдиних синів.

28 Вони жили в Бирсабії, Моладї, Хазаршуалї,

29 В Билзї, в Еземі, в Толадї,

30 В Бетуїлї, в Хормі, в Зиклазї,

31 В Бет-Маркавотї, в Хазарсусимі, в Бет-Біреї та в Шааримі. Оце міста їх до Давидового царювання,

32 З їх селами: Етам, Аїн, Риммон, Токен та Ашан, - пять міст.

33 І всї селища їх, що були навкруги коло цїх міст до Баала; оце місця їх проживання та їх родоводи.

34 Мешовав, Ямлех та Йосія, Амассіїн син,

35 Йоїл та Егу, син Йошиви, сина Сераії, Асиїлового сина,

36 Елїоєнай, Якова, Ішохая, Асаїя, Адиїл, Ішимиїл та Банея,

37 Та Зиза, син Шифія, син Аллона, сина Едаїї, сина Шимрія, сина Шемаїї.

38 Цї списані по йменнях були князями над своїми родами, а дім їх батьків розпався на багато паростків.

39 Вони доходили до Герари і до східнього боку долини, щоб знайти випаси для своїх черед;

40 І знайшли пасовища вроджайні та добрі й землю широку, спокійну та безпечну, бо до їх приходу жило там тільки трохи Хомитян.

41 І прийшли цї, записані по іменнях, за часів Езекії, царя Юдейського, й повбивали й кочових і осїлих, що там знаходились, і вигубили їх навіки, й оселились на їх місці, бо там були пасовища для їх черед.

42 А з поміж їх, із синів Симеонових, пішло 'д горі Сеїр пятьсот чоловіка, а Фелатія, Неарія, Рефаїя, та Узіїл, Ішіїні сини, були на чолї в їх;

43 І повбивали оцїлївший там останок Амаликіїв, та й живуть там до сього часу.


1-а Паралипоменон 5

1 Сини в Рубена, найстаршого Ізрайлевого сина, - він перворідень; але як споганив постїль свого батька, то первеньство його віддано синам Йосифа, Ізрайлевого сина, одначе так, щоб не писатись їм первородними;

2 Бо Юда був найпотужнїйший між своїми братами, й князь у їх, але первородство перенесено на Йосифа.

3 Сини в Рубена, найстаршого Ізрайлевого сина: Ганох, Паллуй, Хезрон та Кармій.

4 Сини Йоїлеві: Шемая, його син; його син Гог, його син Шимей,

5 Його син Миха, його син Реаїя, його син Баал,

6 Його син Беера, що його погнав у полонь Теглатфелласар, царь Ассирийський. Він був князем у Рубенїїв.

7 І брати його, по поколїннях їх, та по родах їх, були: перший Еїєль, потім Захарія,

8 І Бела, син Азаза, сина Шеми, Йоілового сина. Він жив ув Ароері до Нево та Баал-Меона;

9 А на схід жив він до ввіходу в пустиню, що тягнеться до ріки Евфрата, бо череди в їх були надто численні в краю Галаадському.

10 За часів Саула вони воювались з Агарянами, що й погибли од їх рук, а вони стали жити в їх шатрах по усїй східній стороні Галаада.

11 Сини Гадові жили навпроти їх в Базанському краю до Салхи;

12 В Базанї Йоіль був головою, Шафан-другий, потім Яанай та Шафат.

13 Братів їх з родинами їх було сїм: Михаїл, Мешуллам, Шева, Йорай, Яакан, Зія та Евер.

14 Оце сини Авихаїла, сина Хурія, сина Яроаха, сина Галаада, сина Михаїла, сина Ешишая, сина Яхдо, сина Бузового.

15 Ахі, син Авдиїла, Гунїєвого сина, був головою свого роду.

16 Вони жили в Галаадї, в Базанї й в залежних від його містах і по всїх околицях Сарона, до кінця їх.

17 Усї вони полїчені за часів Йоатама, Юдейського царя, й за часів Еровоама, Ізраїлського царя.

18 У нащадків Рубенових та Гадових і в половинї поколїння Манассіїного було людей військових, мужів, що носили щит і меч, та натягували лука й були з'учені до битви, - сорок чотири тисячі сїмсот шістьдесять, виступавших на війну.

19 І воювались вони з Агарянами, Етуром, Нафішом і Надавом.

20 І подана їм була поміч проти їх і оддані були в їх руки Агаряне й усе, що в їх було, бо вони в часї бою покликались до Бога, і він почув їх за те, що вони вповали на нього.

21 І забрали вони їх череди: верблюдів пятьдесять тисяч, дрібного товару двістї пятьдесять тисяч, ослів дві тисячі, та сто тисяч душ людей,

22 Бо багато попадало вбитих, бо то від Бога був сей побій. І жили вони на їх місцї до переселення.

23 Нащадки половини Манассіїного поколїння жили в тому краю від Базана до Баал-Ермона й Сенира й до гори Ермона; а було їх багато.

24 А ось голови їх поколїнь: Ефер, Іші, Елиїл, Азриїл, Еремія, Годавія та Ягдиїл, мужі потужні, мужі значні, голови своїх родів.

25 Але як вони почали грішити проти Бога своїх батьків і стали блудно ходити за богами народів тої землї, що їх Бог вигнав зперед їх очей,

26 Тодї Бог збудив дух Фула, царя Ассирийського, та дух Теглатфелласара, царя Ассирийського, й виселив він Рубенїїв та Гадїїв і половину поколїння Манассіїного, й погнав їх в Халах і Хавір, і Ару, й на ріку Гозан, - де вони й до сього часу.


1-а Паралипоменон 6

1 Сини Левієві: Герсон, Кагат та Мерарій.

2 Сини Кагатові: Амрам, Ізгар, Хеврон та Узиїл.

3 Дїти Амрамові: Аарон, Мойсей та Маріама. Сини Ааронові: Надаб, Абіуд (Абігей), Елеазар та Ітамар.

4 Від Елеазара народивсь Пинегас, від Пинегаса народивсь Авишуя;

5 Від Авишуї народивсь Буккій, від Буккія народивсь Озія,

6 Від Озії народивсь Зерахія, від Зерахії народивсь Мерайот,

7 Від Мерайота народивсь Амарія, від Амарії народивсь Ахитув;

8 Від Ахитува народивсь Садок, від Садока народивсь Ахимаас;

9 Від Ахимааса народивсь Азарія, від Азарії народивсь Йоанан;

10 Від Йоанана народивсь Азарія, - це той, що був сьвященником в храмі, збудованому Соломоном в Ерусалимі.

11 І від Азарії народивсь Амарія, від Амарії народивсь Ахитув;

12 Від Ахитува народивсь Садок, від Садока народивсь Селлум;

13 Від Селлума народивсь Хелкія, від Хелкії народивсь Азарія;

14 Від Азарії народивсь Сераїя, від Сераії народивсь Йоседек;

15 Йоседека погнали в полонь, коли Господь переселив Юдеїв та Ерусалимлян Навуходонозоровою рукою.

16 Оце ж Левіїні сини: Гирсон, Кагат та Мерарій.

17 Це ймення Гирсонових синів: Ливнїй та Шимей.

18 Сини Кагатові: Амрам, Ізгар, Хеврон та Узиїл.

19 Сини Мераріїні: Махлі та Муші. Оце нащадки Левіїні по їх родах.

20 У Гирсона: Ливні, його син; Яхав, сього син; Зимма, його син;

21 Йоах, його син; Іддо, його син; Зерах, його син; Еатрай, його син.

22 Сини Кагатові: Аминадаб, його син; Корей, його син; Ассир, його син;

23 Елкана, його син; Евіясаф, його син, Асир, його син;

24 Тахат, його син; Уриїл, його син; Узія, його син; Саул, його син.

25 Сини Елканові: Амасай та Ахимот.

26 Елкана, його син; Зотай, його син, Нахат, його син;

27 Елиаф, його син; Єрохам, його син; Елкана, його син, (Самуїл, його син).

28 Сини Самуїлові: найстарший Йоіл, другий Абія.

29 Сини Мераріїні: Махлі; Ливні, його син; Шимей, його син; Уза, його син;

30 Шима, його син; Хаггія, його син; Асаїя, його син.

31 Оце ті, котрих Давид настановив старшинами над сьпівцями в домі Господньому від часу, як поставив в йому скриню завіту.

32 Вони служили сьпівцями в наметї соборньому, доки Соломон не збудував Господнього дому в Ерусалимі. І вони ставали на свою службу по своєму порядку.

33 Оце ті, що ставали з своїми синами: з синів Кагатових - Еман сьпівець, син Йоїла, сина Самуїлового,

34 Сина Елканового, сина Ерохамового, сина Елиїлиного, сина Тоахового,

35 Сина Зуфового, сина Елканового, сина Махатового, сина Амасаїного,

36 Сина Елканового, сина Йоїлиного, сина Азаріїного, сина Зефанїїного.

37 Сина Тахатового, сина Асирового, сина Авіясафового, сина Кореєвого,

38 Сина Ізгарового, сина Кагатового, сина Левіїного, сина Ізрайлевого,

39 І його брат Асаф, що стояв праворуч в його, - Асаф, син Берехії, сина Шиминого,

40 Сина Михаїлового, сина Ваасеїного, сина Малхіїного,

41 Сина Ефнїїного, сина Зерахового, сина Адаїного,

42 Сина Етанового, сина Зимминого, сина Шимієвого,

43 Сина Яхатового, сина Герсонового, сина Левіїного.

44 А з Мераріїних синів, їх братів, - лїворуч: Етан, син Кишія, сина Авдієвого, сина Маллухового,

45 Сина Хашавіїного, сина Амасіїного, сина Хелкіїного.

46 Сина Амзієвого, сина Ванієвого, сина Шемерового,

47 Сина Махлїєвого, сина Мушієвого, сина Мераріїного, сина Левіїного.

48 А брати їх левіти, настановляні до всяких послуг при домі Божому;

49 Аарон же та сини його палили на жертовникові всепалення, і на жертовникові кадильному, й служили всяку службу в Сьвятому Сьвятих, та задля очищення Ізраїля у всьому, як наказав слуга Божий Мойсей.

50 Оце сини Ааронові: Елеазар, його син; Пинегас, його син; Абіуд, його син;

51 Буккій, його син; Узій, його син; Захарія, його син;

52 Мерайот, його син; Амарія, його син; Ахитув, його син;

53 Садок, його син; Ахимаас, його син.

54 А оце житла їх по їх оселях в гряницях їх: Аароновим синам по родах Кагатових, після того, як випав їм жереб,

55 Дали Геброн, у землї Юдиній, з передмістями його навкруги його;

56 А поля цього міста та села його віддали Калебові Ефонїєнкові.

57 Аароновим дїтям дали ще міста охоронні: Геброн та Либну з їх передмістями; Яттур та Ештемо й його передмістя,

58 І Хилен (Холон) та його передмістя, Дабир і його передмістя,

59 І Аїн та його передмістя, Бетсамис і його передмістя.

60 А від поколїння Беняминового - Геву та її передмістя, й Аллемет (Алмон) та його передмістя, і Анатот та його передмістя: усїх їх міст в їх родинах - трийцять міст.

61 Останнїм із Кагатових синів із родин того поколїння дано жеребом десять міст з надїлу половини Манассіїного поколїння.

62 Герсоновим синам по їх родинах, від Іссахарового поколїння, й від Ассерового поколїння, і від Нефталїєвого поколїння, й від Манассієвого поколїння в Базанї дано трийцять міст.

63 Мераріїним синам по їх родинах, від Рубенового поколїння й від Гадового поколїння, й від Зебулонового поколїння дано жеребом дванайцять міст.

64 Оттак Ізрайлеві сини дали Левітам міста та їх передмістя.

65 Дали вони жеребом від поколїння Юдиних дїтей й від поколїння Симеонових дїтей, й від поколїння Беняминових дїтей ті міста, котрі вони назвали іменням своїм*.

66 А деяким родинам синів Кагатових дано міста від поколїння Ефраїмового.

67 І дали їм міста охоронні: Сихем і передмістя його на Ефраїмових горах, і Гебер та передмістя його,

68 І Йокнеам та передмістя його, й Бет-Орон та передмістя його,

69 І Аялон та передмістя його, й Гат-Риммон та передмістя його;

70 Від половини Манассіїного поколїння - Анер і передмістя його, Білеам і передмістя його. Се родинам останнїх потомків Кагатових.

71 Герсоновим потомкам від половини поколїння Манассіїного дали Голан у Базанї з передмістями його, і Астарот із передмістями його.

72 Від Іссахарового поколїння - Кедес і передмістя його, Даверат і передмістя його,

73 І Рамот та передмістя його, й Анем та передмістя його;

74 Від Ассерового поколїння - Мишал і передмістя його;

75 І Хукок та передмістя його, і Регоб із передмістями його;

76 Від Нефталїєвого поколїння - Кедес у Галилеї з передмістями його, та Хаммон і передмістя його.

77 А для инших Мераріїних потомків - від Зебулонового поколїння - Риммон і передмістя його, Тавор і передмістя його.

78 По той бік Йорданї, насупроти Ерихону, на схід від Йорданї, - від Рубенового поколїння дали Безер у пустинї з передмістями його, й Яазу та передмістя його;

79 І Кадемот та передмістя його, й Мефаат та передмістя його;

80 Від Гадового поколїння - Рамот у Галаадї й передмістя його,

81 І Гесбон та передмістя його, й Язер та передмістя його.


1-а Паралипоменон 7

1 Сини Іссахарові: Тола (Тоса), Пуа, Яшув (Йов) та Симрон - четверо.

2 Сини Толині: Уззій, Рефаїя, Ериїл, Яхмай, Івсам та Самуїл, найзначнїйші в Толиних родинах, люде войовничі в своїх поколїннях; лїку їм за часів Давидових було двайцять дві тисячі й шістьсот.

3 Син в Уззія: Ізрахія; а сини в Ізрахії: Михаїл, Овадія, Йоїль та Ішщія, - пятеро. Усї вони найзначнїйші.

4 У їх, по їх родах, по їх поколїннях, було готового до бою війська трийцять шість тисяч; бо в їх було багато жінок та синів.

5 А в їх братів, по усїх Іссахарових поколїннях, було людей войовничих вісїмдесять сїм тисяч, записаних в родоводні записи.

6 У Бенямина: Бела, Бехер та Едияїл, - троє.

7 Сини Белині: Езбон, Уззій, Уззиїл, Еримот та Ірі, - пятеро, голови над поколїннями, люде войовничі. В родовідних записах записано їх двайцять дві тисячі трийцять чотири.

8 Сини Бехерові: Земира, Йоаш, Елиєзер, Елїоєнай, Омрі, Іремот, Авія, Анатот та Алемет: усї вони сини Бехерові.

9 В родовідних записах записано їх по їх родах, по старшинах поколїнь, людей до війни спосібних - двайцять тисяч і двістї.

10 Син в Едияїла: Билган. Сини Билганові: Еус, Бенямин, Егуд, Хенаана, Зетан, Тарсис та Ахишарах.

11 Усї цї Едияїлові сини були головами в поколїннях, люде хоробрі, - сїмнайцять тисяч і двістї було виступаючих на війну.

12 І Супим і Хупим, Ірові сини: Хушим син Ахерів;

13 Сини Нефталїєві: Яхзеєль, Гунїй, Езер та Силлем, дїти Валлині (Білжині).

14 Сини Манассієві: Асриїл, що його породила його наложниця Арамеянка; вона ж породила й Махира, Галаадового батька.

15 Махир взяв за жінку сестру Хупимову та Супимову, - сестра їх звалась Мааха; середущий був на ймя Салпаад. У Салпаада були самі дочки.

16 Мааха, Махирова жінка, породила сина й дала йому ймя Кереш, а його братові ймення Шереш. Сини його: Улам та Рекем.

17 Син Уламів: Бедан. Оце сини в Галаада, сина Махирового, Манассіїного сина.

18 Сестра його Молехета породила Ішгода, Авієзера та Махлу.

19 Сини в Семиди були: Ахіян, Шехем, Ликхі та Анїям.

20 Сини Ефраїмові: Шутелах та Беред, його син, та Тахат, його син, та Елеяда, його син, та Тахат, син того ж;

21 Та Завад, його син, та Шутелах, його син та Езер та Елеяд. І вбили їх осадники Гета, тубольцї того краю за те, що вони напали були, щоб загарбати їх череди.

22 І плакав за ними Ефраїм, їх батько, багато днїв, і приходили його брати розважати його.

23 Потім ввійшов він до своєї жінки, й вона завагонїла та й породила сина, а він дав йому ймення: Берія, бо нещастє спало на господу його.

24 І була в його дочка Шеера. Вона відбудувала Бет-Орон низший і висший та Уззен-Шееру.

25 І Рефай, його син, і Решеф, і Телах, його син, і Тахан, його син,

26 Лаєдан, його син, Амміуд, його син, Елишама, його син,

27 Нон, його син, Ісус, його син.

28 Держави їх та місця проживання їх були: Бетель і залежні від його міста: на схід Нааран, на захід Гезер та залежні від його міста; Сихем та залежні від його міста до Гази й залежних від неї міст.

29 А побіч Манассіїних дїтей: Бет-Сан і залежні від його міста; Танаах і залежні від його міста; Мегиддо й залежні від його міста; Дор і залежні від його міста. У них жили сини Йосифа, Ізрайлевого сина.

30 Сини Ассерові: Імна, Ішва, Ішвій та Берія, та сестра їх Сераха.

31 Сини Берієві: Гебер та Малкієль. Він батько Бирзаїтів.

32 Від Гебера народився Яфлет, Шомер та Хотам, та Шуя, їх сестра.

33 Сини Яфлетові: Пасах, Бимгал та Ашват. Це сини Яфлетові.

34 Сини Шемерові: Ахі, Рохга, Іхубба та Арам.

35 Сини в Гелема, його брата: Зофах, Імна, Шелеш та Амал.

36 Сини Зофахові: Суах, Харнефер, Шуал, Берій, Імра,

37 Безер, Год, Шамма, Шилша, Ітран, та Беера.

38 Сини в Етера: Ефунні, Фиспа та Ара.

39 Сини в Улли: Арах, Ханниїл та Ризія.

40 Усї цї Ассерові сини, голови в родах, люде вибрані, хоробрі, головні начальники. Записано їх в родовідних списах військових, для війни, по перелїку двайцять шість тисяч чоловіка.


1-а Паралипоменон 8

1 Від Бенямина народився Бела, найстарший в його, другий Ашбель, третий Ахрай,

2 Четвертий Нох а пятий Раф.

3 У Белї були сини: Аддар, Гера, Авіуд,

4 Авишуя, Нааман, Ахоах,

5 Гера, Шефуфан та Хурам.

6 А це сини Егудові, що були головами в родах, що жили в Геві, а переселились у Манахат:

7 Нааман, Ахія та Гера, той що перевів їх; від його народився Узза та Ахихуд.

8 Від Шегараїма народились дїти в землї Моабійській після того, як відправив від себе Хушиму та Баару, своїх жінок.

9 І народились у його від Хадеші, його жінки, Йовав, Зивія, Меша, Малхам,

10 Еуз, Шахія та Мирма: Оце його сини, голови над родинами.

11 Від Хушими народився в його Авитув та Елпаал.

12 Сини Елпаалові: Евер, Мишам та Шемер, що збудував Оно та Лод і залежні від його міста,

13 Та Берія й Шема. Вони були головами над родинами осадників в Аялонї. Вони вигнали осадників із Гета.

14 Ахіо, Шашак, Іремот,

15 Зевадія, Арад, Едер,

16 Михаїл, Ішфа та Йоха-Беріїні сини.

17 Зевадія, Мешуллам, Хизкій, Хевер,

18 Ішмерай, Ізлія та Йовав, - сини Елпаалові.

19 Яким, Зихрій, Завдій,

20 Елїєнай, Зилтай, Елиїл,

21 Адаїя, Бераїя та Шимрат, - сини Шимеєві.

22 Ішпан, Евер, Еліїл,

23 Авдон, Зихрій, Ханан,

24 Хананїя, Елам, Антотія,

25 Іфдія та Фенуїл, - сини Шашакові.

26 Шамшерай, Шехарія, Аталїя,

27 Ярешія, Елїя, та Зихрій, - сини Ерохамові.

28 Це голови поколїнь, в своїх родах найголовнїйші. Вони жили в Ерусалимі.

29 В Габаонї жили: Абигабаон (Еїл), батько Габаонїїв, - його жінка на ймення Мааха,

30 І син його перворідень Авдон, за ним Зур, Кис, Ваал, Надав, (Нер),

31 Гедор, Ахіо, Зехер та Миклот.

32 Від Миклода народивсь Шимей. І вони жили побіч братів своїх в Ерусалимі, вкупі з своїми братами.

33 Від Нера народивсь Кис; від Киса народивсь Саул; від Саула народивсь Йонатан, Мелхисуй, Авинадаб та Ешбаал.

34 Син Йонатанів Мериббаал; від Мериббаала народився Миха.

35 Сини Михині: Питон, Мелег Таарея та Ахаз.

36 Від Ахаза народивсь Йоядда; від Йоядди народивсь Алемет, Азмавет та Замбрій; від Замбрія народивсь Моза;

37 Від Мози народивсь Биней. Рефія, син його; Елияса, син його; Азел, син його.

38 В Азела шість синів, а оце ймення їх: Азрикам, Бохру, Ісмаїл, Шеарія, Обадія та Ханан; усї вони Азелові сини.

39 С ини в Ешека, його брата: Улам, перворідень його; другий Еуш, третій Елифелет.

40 Сини Уламові були люде хоробрі, стреляючі з лука, та мали багато синів і внуків: сто пятьдесять. Усї вони від Беняминових синів.


1-а Паралипоменон 9

1 Так були перелїчені по своїх родах усї Ізрайлитяне, й оце вони записані в книги царів Ізраїлських. А Юдеї за свої проступки переведені в Вавилон.

2 Ті, що перші жили на своїх державах, по містах Ізраїлських, були Ізрайлитяни, сьвященники, левіти та нетинеї.

3 В Ерусалимі жили декотрі з потомків Юдиних, та деякі з потомків Беняминових, та з потомків Ефраїмових та Манассіїних:

4 Утай, син Амміудів, сина Омріїного, сина Імрієвого, сина Ванїєвого, - з синів Перезових, Юдиного сина;

5 З синів Шилона - Асаїя, перворідень і сини його;

6 З синів Зари - Еуїл та їх брати, шістсот девятьдесять;

7 Із синів Беняминових - Саллу, син Мешулламів, сина Годавіїного, сина Гассенуїного;

8 Та Івнїя, син Ерохамів, та Ела, син Уззія, Михрієвого сина, та Мешуллам, син Шефатіїв, сина Рагуїлового, сина Івнїїного,

9 І брати їх по родах їх: девятьсот пятьдесять шість, - усї сї були головами над родами в своїх поколїннях.

10 А з сьвященників: Едаїя, Йоарив, Яхин,

11 І Азарія, син Хелкіїн, сина Мешулламового, сина Садокового, сина Мерайотового, сина Ахитувового, передовий сьвященник в домі Божому;

12 І Адаїя, син Ерохамів, сина Пашхурового, сина Малхіїного; та Маасай, син Адієла, сина Яхзерового, сина Мешулламового, сина Мешиллемитового, сина Іммерового;

13 І брати їх, голови над родами своїми: тисяча сїмсот шістьдесять, - люде пильні в дїлї служення в домі Божому.

14 А з левітів: Шемая, син Хашува, сина Азрикамового, сина Хашавіїного, - синів Мераріїних;

15 І Вакбакар, Хереш, Галал і Маттанїя, син Міхін, сина Зихрієвого, сина Асафового;

16 І Обадія, син Шемаїїн, сина Галалового, сина Ідитунового; й Берехія, син Асин, Елканиного сина, що жив у селах Нетофатських.

17 А воротарі: Шаллум, Аккуб, Талмон та Ахиман та брати їх; Шаллум був головний.

18 І досї цї воротарі при воротях царських, що на схід сонця, держать (за чергою) сторожу з синів Левіїних.

19 Шаллум, син Корея, сина Евіясафового, сина Кореєвого, й брати його з його роду, Кореї, в дїлї своєї служби були сторожами при порогах сьвятинї, а батьки їх стерегли ввіходу в стан Господнїй.

20 Пинеес Елеазаренко був вперід старшим над ними, і Господь був з ним.

21 Захарія Мешелемієнко був воротарем при дверях храму соборнього.

22 Усїх їх вибраних воротарями при порогах, було двістї дванайцять. Вони були записані в спис по своїх оселях. Їх настановив Давид та Самуїл-пророк задля їх вірностї.

23 І вони й їх сини були на сторожі при брамах дому Господнього по пермінах своїх.

24 По чотирьох боках були воротарі: на схід, на захід, на північ і на південь.

25 А брати їх жили в своїх оселях, приходячи до них від часу до часу на сїм день.

26 Цї чотири начальні левіти мали собі повірених всїх воротарів; вони були пристановлені до житлів і до скарбівниць дому Божого.

27 Вони й ночі проводили навкруги дому Божого, бо до їх належало сторогуваннє, й вони мали що-ранку одмикати двері.

28 Декотрі зпоміж їх були пристановляні до службового посуду, так що з перелїчкою приймали його, й з перелїчкою видавали його.

29 Декотрим зпоміж їх були поручені инші прибори й усе, що на сьвяту потріб: лїпше борошно, та вино, та олива, й ладан і пахощі.

30 А деякі зпоміж синів сьвященницьких робили миро з запашнього коріння.

31 Матафії з левітів, - він перворідень Селлума Кореєнка, - було повірене те, що смажилось на сковородах.

32 Декотрим з їх братів, із Кегатових синів, було поручено приладжуваннє хлїбів показних, щоб приготовляти їх на кожну суботу.

33 А сьпівцї, головні в левітських поколїннях, були в кімнатах храму, й свобідні від (иншої) служби, бо вони в день і в ночі мали свого дїла пильнувати.

34 Це голови поколїнь левітських, в своїх родах головні. Вони жили в Ерусалимі:

35 В Габаонї жили: батько Габаонїїв, Еїл, - його жінка на ймя Мааха,

36 І син його перворідень Авдон, за ним Зур, Кис, Ваал, Нер, Надав,

37 Гедор, Ахіо, Захарія та Миклот.

38 Від Миклота народивсь Шимеам. І вони жили побіч братів своїх в Ерусалимі, вкупі з братами своїми.

39 Від Нера народивсь Кис; від Киса народивсь Саул; від Саула народивсь Йонатан, Мелхисуй, Абинадаб та Ешбаал.

40 Син в Йонатана Мериббаал; від Мериббаала народивсь Миха.

41 Сини Михині: Питон, Мелех, Тарей (та Ахаз).

42 Від Ахаза народивсь Яера; від Яери народились Алемет, Азмавет і Замбрій; від Замбрія народивсь Моза.

43 Від Мози народивсь Бинея; Рефаїя, його син; Елеаса, його син; Азел, його син.

44 У Азела шість синів, оце вони на імення: Азрикам, Бохру, Ісмаїл, Шеарія, Обадія та Ханан. Це сини Азелові.


1-а Паралипоменон 10

1 Филистії воювались з Ізраїлем, і втїкали Ізрайлитяне перед Филистіями, й падали побиті на горі Гебуї.

2 І погнались Филистії за Саулом та синами його, й вбили Филистії Йонатана й Абинадаба та Мелхисуя, Саулових синів.

3 Битва проти Саула збілшалась, і стріли влучали в його, так що він був поранений стрілами.

4 І сказав Саул до свого зброєноші: Витягни свого меча й заколи мене ним, щоб не прийшли оті необрізані та не знущались з мене. Але зброєноша не згодивсь, бо він дуже злякавсь. Тодї Саул взяв меча й настромився на його.

5 Його зброєноша, побачивши, що Саул помер, настромився й сам на меч і вмер.

6 І помер Саул, і три сини його, й ввесь дім його вимер разом із ним.

7 Як же вглядїли Ізрайлитяне, котрі були в долинї, що всї втїкають і що Саул та сини його погибли, то й покинули свої міста й порозбігались, а Филистії прийшли й поселились в їх.

8 Другого дня прийшли Филистії обдирати побитих, і знайшли Саула та синів його, що полягли на Гелбуйській горі,

9 І роздягли його, й стяли йому голову його та й (забрали) зброю його, і послали по краю Филистійському, щоб сповістити про це ідолів своїх і народ.

10 І зложили зброю його й божницї своїх богів, а голову його настромили при домі Дагоновому.

11 І перечув ввесь Явис Галаадський про усе, що вдїяли Филистії з Саулом.

12 І рушили всї дужі люде, взяли Саулове тїло й тїла синів його, та й принесли їх у Явис, і поховали їх костї під дубом в Явисї, й постили сїм день.

13 Так помер Саул за свою беззаконність, що вчинив перед Господом, за те, що не послухав слова Господнього та ще й вдався до чарівницї з запитаннєм,

14 А не шукав Господа. За те він і погубив його, а царство віддав Давидові Ессеєнкові.


1-а Паралипоменон 11

1 І зібрались усї Ізрайлитяне до Давида в Гебронї й промовили: Оце ми кість твоя й тїло твоє;

2 І вчора й позавчора, коли ще Саул був царем, ти виводив Ізраїля в поле й приводив до дому, й Господь Бог сказав тобі: Ти будеш пасти народ мій Ізраїля, й будеш князем над народом моїм Ізраїлем.

3 І прийшли всї старшини Ізрайлеві до царя в Геброн, і постановив з ними Давид умову в Гебронї перед лицем Господнїм, і помазали вони Давида царем над Ізраїлем, по Господньому слову (переказаному) через Самуїла.

4 І пійшов Давид і ввесь Ізраїль у Ерусалим, се б то в Евус, бо там були Евусії осадниками тої сторони.

5 І сказали осадники Евуса Давидові: Не доступиш ти сюди! Але Давид узяв таки твердиню Сион: - се місто Давидове.

6 І сказав Давид: Хто поперед усїх розібє Евусіїв, той буде головою й гетьманом. І ввійшов поперед усїх Йоаб, син Саруїн, і став головою.

7 Давид жив у тій твердинї, тим то й назвали її Давидовим містом.

8 І забудував він місто навкруги, починаючи від долини Милло, й всї примежні місця, а Йоаб поновив остальне місто.

9 І вбивавсь Давид в силу все більше та більше, й Господь Саваот був із ним.

10 Оце головні силачі в Давида, що сильно встоювали за ним в його царстві, вкупі з усїм Ізраїлем, щоб поставити його царем, по слову Господньому, над Ізраїлем;

11 І отсе лїк лицарів, що були в Давида: Езваал, Ахаманин син, головний між трийцятьма; він підняв свій спис на триста чоловіка й повбивав їх в одну мить.

12 По йому Елеазар, син Дода Ахового, з трьох лицарів;

13 Він був із Давидом в Фасдамимі, куди Филистії зібрались були на війну. Там частка поля була засїяна ячменем, а народ втїкав від Филистіїв;

14 Але вони стали серед поля, стерегти його й розбили Филистіїв. І дав Господь велику побіду.

15 Троє цїх силачів із трийцятьох передових прийшли на скелю 'д Давидові до печери Одоламської, як Филистійський табір розложився був в долинї Рафаїмів.

16 Давид був тодї в утвердженому місцї, а Филистійська залога стояла в Бетлеємі.

17 І схотїлось Давидові дуже пити, й каже він: Хто дав би менї пити води з Бетлеємської криницї, що коло воріт?

18 Тодї цї троє прорвались кріз Филистійський стан і черпнули води з Бетлеємської криницї, що коло воріт, і взяли й принесли Давидові. Але Давид не схотїв її пити й вилив її в жертву на славу Господеві;

19 І сказав: Борони мене, Боже, щоб я це зробив! Чи стану ж я пити кров цїх сьмільчаків, що важили життєм своїм. Бо з небезпечністю власного життя вони це принесли. Та й не схотїв її пити. От що вчинили отті три невміраки!

20 І Абесса, брат Йоабів, був найвизначнїйший між трьома. Він убив своїм списом триста чоловіка, й був славним між тими трьома.

21 Між сими трьома був він знатнїйший і був їх отаманом; але тим трьом не був рівня.

22 Банея, син Йодая, чоловіка сьміливого, великий дїлами, з Казеїла: він побив двох синів Ариїла, з Моабу; раз, як упав снїг, убив він лева, зійшовши в яму;

23 Він же вбив Египтїя, чоловіка на пять локот ростом; в Египтїя був у руцї спис, як навій ткацький, а він приступив до його з палицею, й, вирвавши спис з руки в Египтїя, вбив його таки його списом.

24 От що чинив Банея Йодаєнко; й був він славний між тими трьома невміраками.

25 Між трийцятьма був він у почестї, але тим трьом не був рівня; його поставив Давид найблизшим виконувателем своїх приказів.

26 А значнїйші зміж воїнів: Асаїл, брат Йоабів, Елханан Доденко з Бетлеєму;

27 Самма з Хороду; Херец із Палту;

28 Іра Ікешенко з Текої; Ебіезер із Анатоа;

29 Сивхай з Хушату; Ілай із Ахоху;

30 Магарай з Нетофу; Хелед Бааненко з Нетофу;

31 Іттай Рибаєнко з Гиви Беняминової; Банея з Пирату:

32 Хурай з Нагале-Гаашу; Абієл з Арби;

33 Азмавет із Бархуму; Еліахба з Саалбону;

34 Сини Гашема з Гизонита: Йонатан, син Шаге, Гарарій;

35 Ахіям Сараренко з Гарару: Елифал, Урин син;

36 Хефер з Махери; Ахія з Пелону;

37 Гезро, Кармелїй; Наарай-Езбієнко;

38 Йоїл, Натанів брат; Мивхар, син Гагріїв;

39 Зелек Аммонїй; Нахарай з Бероту, зброєноша Йоабів Саруєнків;

40 Іра з Ітрі; Гареб із Ітрі;

41 Урія Гетїй; Завад, син Алхаїв;

42 Адина, син Шизин, Рубенїй, голова в Рубенїїв; і під ним було трийцять;

43 Канаан, син Маахин, Йосафат Митнинїй;

44 Уззія з Астероту; Шама та Еієл, сини Хотама з Ароеру;

45 Едіаєл, Шимріїв син, та Йоха, його брат, із Тизії;

46 Елїєл з Махавима, і Ерибай та Йошабія, сини Елнаамові, та Ітма Моабій;

47 Елїєл, Обед та Ясієл з Мозабії.


1-а Паралипоменон 12

1 І цї так само прийшли до Давида в Секелаг, коли ще він ховався від Саула, Кисового сина, а були вони мужні й була поміч із них у битві.

2 Узброєні були сагайдаком, правою й лївою рукою кидали каміннє й стріляли стрілами з лука, - з одноплемінників Саулових, із Беняминїїв:

3 Визначнїйший Ахієзер, по йому Йоас, сини Шемаїні з Гиви; Езієл та Фелет, Азмаветові сини; Бераха та Егу з Анатоту;

4 Ішмая Габаонїй, найдужчий зпоміж трийцяти й провідник трийцятьох; Еремія, Яхазиїл, Йоханан та Йозабад із Гедери;

5 Елузай, Еримот, Беалїя, Шемарія, Сафатія Харитїй,

6 Елкана, Ішшіяху, Азариїл, Йоезер та Йошавам, Кореї;

7 І Йоела й Завадія, Ерохамові сини з Гедору.

8 А й з Гадїїв перейшли до Давида в неприступне місце в пустинї люде мужні та войовничі, узброєні щитом та списом, видом із лиця як леви, а прудкі, як серни на горах.

9 Перший Езер, другий Обадія, третій Елїяб,

10 Четвертий Мишманна, пятий Еремія,

11 Шестий Атай, сьомий Елиєл,

12 Осьмий Йоханан, девятий Елзавад,

13 Десятий Еремія, одинайцятий Махбанай.

14 Вони з синів Гадових - гетьмани в війську: менчий над сотнею, а більший над тисячою.

15 Вони то переплили через Йордань першого місяця, коли він саме розливаєтся з своїх берегів, і порозганяли усїх, що жили по долинах на схід і захід сонця.

16 Прийшли так само й з синів Беняминових та Юдиних в твердиню до Давида.

17 Давид вийшов їм назустріч і промовив до їх: Коли ви з миром прийшли до мене, щоб менї допомагати, то нехай буде моє серце одно з вашим серцем, а коли на те, щоб підступом видати мене ворогам моїм, - бо нема неправедностї в руках моїх, - то нехай Бог батьків наших бачить і судить.

18 І ввійшов дух ув Амасая, що передував між трийцятьма, й він промовив: Ми твої, Давиде, й з тобою, сину Ессеїв; мир тобі й мир твоїм помічникам; тобі бо допомагає Бог твій. Тодї прийняв їх Давид і поставив їх на чолї війська.

19 І з поколїння Манассіїного попереходили декотрі до Давида, тодї як він ійшов з Филистіями на війну проти Саула, але не помагав їм, бо Филистійські князї, порадившись, відправили його, кажучи: Як він пристане до свого пана Саула, то це буде на наше безголовє.

20 А як він вертався в Секелаг, тодї пристали до його з Манассіїв: Аднах, Йозавад, Едіяєл, Михаїл, Йозавад, Елигу та Зилльтай, тисячники в Манассіїв.

21 І помагали вони Давидові проти ватаг, бо всї вони були хоробрі лицарі й стали (опісля) гетьманами в війську.

22 Так день-у-день приходили до Давида на поміч йому, аж його військо стало великим, як військо Боже.

23 Оце число начальників військових, що прийшли були до Давида в Геброн, щоб оддати йому Саулове царство, по слову Господньому:

24 Синів Юдиних, носячих щит та спис, було шість тисяч вісїмсот готових до війни;

25 З синів Симеонових, завзятих у війнї лицарів, було сїм тисяч ще й сто;

26 З синів Левіїних чотири тисячі шістьсот;

27 І Йодай, князь із роду Аронового, а з ним три тисячі сїмсот;

28 І Садок, молодик сьміливий, і з роду його двайцять два князї;

29 З синів Беняминових, племінників Саулових, три тисячі, - але ще багато з їх держалось Саулового дому;

30 З синів Ефраїмових двайцять тисяч вісїмсот сьміливих лицарів, людей славних у родах своїх;

31 З половини Манассіїного поколїння вісїмнайцять тисяч, що були покликані поіменно, щоб прийшли поставити Давида царем;

32 З синів Іссахарових прибули люде розумні, котрі давали пораду, що коли випадало дїяти Ізраїлеві, - їх було двістї начальників, а всї брати їх слухали слів їх;

33 З поколїння Зебулонового готових до бою, узброєних усякою військовою зброєю, пятьдесять тисяч, однодумних в тому, щоб слухати приказу.

34 З поколїння Нефталїєвого тисяч начальників, а з ними трийцять сїм тисяч з щитами та списами;

35 З поколїння Данового готових до війни двайцять вісїм тисяч шістьсот;

36 Від Ассера, військових, узброєних до бою, сорок тисяч;

37 Ізза Йорданї, від поколїння Рубенового, Гадового, й половини Манассіїного поколїння сто двайцять тисяч, з усякою військовою збруєю.

38 Усї цї мужі, устроєні, прийшли в Геброн з щирим сердцем, щоб поставити Давида царем над усїм Ізраїлем. Та й усї Ізрайлитяне були однодушні, щоб поставити Давида царем.

39 І перебули там у Давида три днї, їли й пили, бо брати їх наготували всього для їх;

40 Та й ті, що були примежні до їх, аж до поколїння Іссахарового, Зебулонового та Нефталїєвого, привозили усю харч на ослах та верблюдах, і мулах та волах: борошно (муку), фиги та родзинки, й вино, й оливу, й силу товару та овець, бо була радість ув Ізраїлї.


1-а Паралипоменон 13

1 І держав раду Давид з тисячниками, сотниками й з усїма воєводами,

2 І промовив до всього збору Ізраїлського: Коли вам завгодно, й коли на те буде воля Господа, Бога нашого, пошлїм по всїх усюдах до прочих наших братів по цїлїй землї Ізраїлській, а разом із ними до сьвященників і левітів, в міста та оселї їх, щоб вони зібрались до нас,

3 І візьмемо до себе скриню Бога нашого, бо за часів Саула ми не звертали вваги на неї.

4 І сказала вся громада: Нехай буде так! бо цї слова були до вподоби усїй громадї.

5 І зібрав Давид усїх Ізрайлитян від Египецького Сихор-потока до ввіходу в Емат, щоб перенести скриню Божу з Киріятяриму.

6 І пійшов Давид і ввесь Ізраїль до Киріятяриму, що в Юдеї, щоб перенести звідтіль скриню Господа, сидячого на херувимах, де його імя взивали.

7 І повезли ковчег Божий на новому возї з Абинадабового дому, а Оза та Ахіа провожали воза.

8 А Давид та всї Ізрайлитяне грали перед Богом з усієї сили з сьпівами, на цитрах і псалтирях, і бубнах, і цимбалах, та трубах.

9 Як дійшли до Хидонового току, простяг Оза свою руку, щоб придержати скриню, бо воли нахилили її.

10 Але Господь розгнївався на Озу й вмертвив його за те, що він простяг свою руку до ковчега, і він умер тут таки перед лицем Божим.

11 І засмутився Давид, що Господь убив Озу, й назвав те місце Убиттє Ози; так воно зветься й до сього часу.

12 І злякався Давид Бога в той день, і промовив: Як же ж то менї внести до себе скриню Божу?

13 І не повіз Давид скринї до себе, до Давидового міста, а завернув її до дому Обедедома Гетїя.

14 І зіставала скриня Божа в Обед-Едомовій господї три місяцї, й Господь благословив Обедедомовий дїм і все, що в його було.


1-а Паралипоменон 14

1 І послав Гирам, царь Тирський, посли до Давида, й кедрової деревини, й мурарів та теслїв, щоб збудували йому дїм.

2 Як примітив Давид, що Господь утвердив його царем в Ізраїлї, та що високо підвисшив його царство задля народу свого Ізраїля,

3 Тодї узяв собі Давид ще більше жінок в Ерусалимі, й народилось Давидові ще більш синів та дочок.

4 І оце імення тих, що народились йому в Ерусалимі: Самус, Собаб, Натан, Соломон;

5 Ебеар, Елисуа, Елфалет,

6 Ногах, Нафек, Яфія,

7 І Елисама, Беелїада, і Елифалет.

8 І перечули Филистії, що Давида помазали царем над усїм Ізраїлем, і двинули всї Филистії шукати Давида. Давид же, перечувши про це, пійшов проти них.

9 Як же прийшли Филистії, й розложились по долинї Рефаїмів,

10 Запитав Давид у Бога, мовляючи: Чи йти менї на Филистіїв і чи віддаси їх в мої руки? І рече до його Господь: Ійди, а я віддам їх у твої руки.

11 І двинули вони під Баал-Перазим, і побив їх там Давид, і промовив Давид: Порозносив Бог моїх ворогів моєю рукою, як розтїкаються води. Через це й дали назву тому місцеві: Баал-Перазим (Долина розносу.)

12 І покинули вони там своїх богів, а Давид дав приказ, і попалили їх на огнї.

13 І знов прийшли Филистії й розтаборились по долинї.

14 І ще запитав Давид у Бога, й сказав йому Бог: Не йди просто на їх, одхились узбіч од їх і йди на їх від сторони грушевих дерев;

15 І як почуєш шелест, наче хто йде по вершках дерев, тодї розпочинай битву, бо вийшов Бог поперед тебе, щоб розбити стан Филистійський.

16 І вчинив Давид, як звелїв йому Бог, і побив Филистійське військо від Габаону до Газеру.

17 І пронеслось імя Давидове по усїх краях, і Господь зробив його страшним для всїх народів.


1-а Паралипоменон 15

1 І побудував він собі доми в містї Давидовому, й приладив місце для скринї Божої, й построїв для неї намет.

2 Тодї сказав Давид: Нїхто не повинен носити Божої скринї, окрім левітів, бо їх вибрав Господь на те, щоб носити ковчег Божий й йому служити до віку.

3 І зібрав Давид усїх Ізрайлитян у Ерусалим, щоб внести ковчег Господнїй на його місце, що його приладив для його.

4 І скликав Давид Ааронових синів та левітів:

5 Із синів Кагатових, Уриїла, начальника, та його братів, - сто двайцять чоловіка;

6 З синів Мераріїних, Асаїю, начальника, та його братів, - двістї двайцять чоловіка;

7 З синів Герсонових, Йоїля, начальника, та його братів, - сто трийцять чоловіка;

8 З синів Елисафанових, Шемаю, начальника, та його братів, - двістї;

9 З синів Хевронових, Елїела, начальника, та його братів, - вісїмдесять;

10 З синів Уззиїлових, Аминадаба, начальника, та братів його, - сто двайцять.

11 І покликав Давид сьвященників: Садока та Абіятара, й левітів: Уриїла, Асаїю, Йоїля, Шемаїю, Елїєла та Аминадаба,

12 І сказав їм: Ви голови в родах левітських, осьвятїте себе з братами вашими, й перенесете скриню Господа, Бога Ізрайлевого, на місце, що я приладив для його.

13 Бо передше, як вас не було, то Господь, Бог наш, покарав нас за те, що ми не шукали його, як слїд.

14 І осьвятились сьвященники й левіти задля того, щоб нести скриню Господа, Бога Ізрайлевого,

15 І несли сини Левіїні ковчег Божий на плечах на жертках, як звелїв Мойсей по слову Господньому.

16 І звелїв Давид левітським начальникам приставити своїх братів, грачів на приборах музичних, на псалтирях та цитрах та кимвалах, щоб роздавався голос радощів.

17 І поставили (такими) левітами Емана, сина Йоїлевого, зпоміж братів його: Асафа, Берехіїного сина; а з синів Мараріїних, братів їх: Етана, Кушаіїного сина;

18 А з ними братів їх другорядних: Захарію, Бена, Яазиїла, Шемирамота, Ехиїла, Уннїя, Елїава, Банею, Маасея, Маттатію, Елифлеуя, Микнея й Обед-Едома та Еїєла, воротарів.

19 Еман, Асаф та Етан грали голосно на мідяних кимвалах,

20 А Захарія, Азиїл, Шемирамот, Ехиїл, Уннїй, Елїав, Массея та Банея - на псалтирях, тонким голосом.

21 А Маттатія, Елифелуй, Микней, Обед-Едом, Еїєл та Азазія - на цитрах, щоб зачинати.

22 А Хенанїя, старшина над левітами, був вчительом сьпіву, бо він був тямущий в тому.

23 Берехія та Елкана були дверниками коло ковчега.

24 Шеванїя, Йосафат, Натанаїл, Амасай, Захарія, Банея та Елїєзер, сьвященники, трубили в труби перед Божою скринею. Обед-Едом та Ехія були дверниками коло скринї.

25 Отак Давид та Ізраїлські старшини та тисячники пійшли переносити скриню завіту Господнього з дому Обед-Едомового з радощами.

26 І як Бог допоміг левітам, що несли скриню завіту Господнього, тодї зарізали на жертву сїм назимків і сїм баранів.

27 Давид був одягнутий в висонову одежу, так само й усї левіти, що несли скриню, й сьпівцї, й Хананїя, старшина над музиками й сьпівцями. На Давидї ж був ще лняний ефод.

28 Так нїс увесь Ізраїль скриню завіту Господнього з викликуваннєм при гуку рога й труб та кимвалів, граючи на псалтирях і цитрах.

29 Коли скриня Господнього зявіту входила в місто Давидове, Мелхола, Саулова дочка, дивилась у вікно, а побачивши, що царь Давид скаче й грає, зганила його в свойму серцї.


1-а Паралипоменон 16

1 І принесли Божу скриню, й поставили її посеред намету, котрий спорудив для неї Давид, і принесли Богу жертви всепалення й жертви мирні.

2 А коли Давид скінчив жертви всепалення й жертви мирні, тодї поблагословив народ іменем Господа.

3 І роздав кожному з Ізрайлитян по одному хлїбові й по кусневи мяса й по кухлеві вина,

4 І поставив на службу перед скринею Господньою кількох левітів, щоб прославляли, дякували й величали Господа, Бога Ізрайлевого, -

5 Асафа - головою, другим по йому Захарію, Еієла, Шемирамота, Ехиїла, Маттатію, Елїава та Банею, Обед-Едома та Еїеля з псалтирями та цитрами, й Асафа, щоб грав на кимвалах;

6 А Банею та Озиїла, сьвященників, щоб по всячасно трубили перед скринею завіту Божого.

7 Того дня дав Давид перший раз псалом у прославу Господа через Асафа та братів (товаришів) його:

8 Славіте Господа, проповідуйте імя його, оповіщайте народам про дїла його;

9 Сьпівайте йому, вигравайте йому; оповідайте про всї чуда його;

10 Хвалїтеся сьвятим іменем його; нехай радїє серце тих, що шукають Господа;

11 Питайте про Господа та силу його, шукайте по всяк час лиця його;

12 Згадуйте про чуда, що він творив, про чуда й про суди з уст його;

13 Ви, насїння Ізрайлеве, слуги його, сини Яковові, вибрані його!

14 Він Господь, Бог наш; суди його по всьому сьвітї.

15 Згадуйте вічно завіт його, що заповідав він на тисячу родів,

16 Те, що заповідав Авраамові, і в чому клявся Ізаакові,

17 І що постановив Яковові за закон, і Ізраїлеві в завіт вічний,

18 Кажучи: Тобі дам землю Канаанську в наслїдню державу.

19 Їх було тодї не багато, вони були незначущі й чуженицї в нїй;

20 І переходили від народу до народу, й з одного царства до другого народу;

21 Та він не дозволив нїкому робити їм кривду й карав за них царів:

22 Не доторкайтесь до помазанників моїх, і пророкам моїм не чинїте лиха.

23 Сьпівайте Господеві, всї краї, сповіщайте щоденно про спасеннє його.

24 Оповіщайте поганам про славу його, усїм народам про чуда його;

25 Бо великий Господь і достойний хвали, страшнїйший від усїх богів.

26 Бо всї боги поганські нїчо, а Господь сотворив небеса.

27 Пишнота й величність перед лицем його, сила й веселість на місцї його.

28 Приносїть Господеві, народи, приносїть Господеві славу й почесть;

29 Віддавайте Господеві славу іменнї його. Візьміть дар, ійдїть перед лице його, поклонїтесь Господеві в красотї сьвятинї його.

30 Бійся його, вся земле, бо він оснував землю, вона не порушиться.

31 Радїйте небеса, веселись земле! нехай скажуть погани: Господь царює:

32 Нехай зашумить море, й що в йому, нехай радїє поле й усе, що на ньому.

33 Радїйте вкупі, всї дерева в лїсї, перед лицем Господа, бо він ійде судити землю.

34 Славіте Господа, бо його милость віковічна.

35 І скажіть: Поможи нам, Боже, спасителю наш! збери нас і захисти нас від народів, щоб ми славили сьвяте імя твоє й хвалились славою твоєю!

36 Хвала Господеві, Богу Ізрайлевому, від віку й до віку! І сказав увесь народ: амінь! аллилуя!

37 Давид зіставив там, перед скринею завіту Господнього, Асафа та братів його, щоб вони служили перед скринею по всяк час, день-у-день.

38 І Обед-Едома й братів його, - шістьдесять і вісїм чоловіка, а Обед-Едома Ідитуненка та Хосу - воротарями,

39 А Садока, сьвященника, та братів його сьвященників зоставив перед пробутком Господнїм, що був (передом) на висотї в Габаонї,

40 Задля того, щоб вони приносили всепалення Господеві на жертівнику всепалення - завсїди вранцї і ввечері, та задля усього того, що написано в законї Господа, як він заповідав Ізраїлеві;

41 А з ними Емана та Ідитуна й других вибраних, кожного поіменно, щоб славили Господа, бо милость його віковічня.

42 Зпоміж їх Еман та Ідитун славили Бога, граючи на трубах, кимвалах та всяких музичних приборах, а синів Ідитунових поставив сторожами при воротях.

43 І пійшов увесь народ, кожний у свою домівку; вернувся й Давид, щоб поблагословити дім свій.


1-а Паралипоменон 17

1 Коли Давид жив в своєму домі, то раз якось сказав Давид до Натана пророка: Оце я живу в кедровому домі, а скриня Господнього завіту під наметом.

2 І сказав Натан до Давида: Все, що в тебе на серцї, роби, бо при тобі Бог.

3 Але тієї ж таки ночі було слово Боже до Натана:

4 Пійди й скажи мойму слузї Давидові: Так говорить Господь: Не ти збудуєш менї дім на пробуток,

5 Бо я не жив в домі від того дня, як вивів синів Ізрайлевих, і до цього дня, а де була скриня, там був і пробуток мій.

6 Куди нї ходив я з усїм Ізраїлем, чи сказав же я хоч слово котрому небудь із суддїв Ізрайлевих, що їм приказував пасти мій народ: Чом ви не збудуєте менї кедрового дому?

7 От і тепер скажи слузї мойму Давидові: Так говорить Господь Саваот: Я взяв тебе від отари овець, щоб ти був князем народу мого Ізраїля;

8 І бував з тобою скрізь, куди ти їх водив, і вигубляв усїх ворогів твоїх перед лицем твоїм, і вчинив твоє імення, як імення великих на землї;

9 І приладив я місце про народ мій - Ізраїля, й насаджу його, й буде він спокійно жити на свойму місцї, й не будуть його трівожити, й безбожники не будуть більше тїснити його, як передше,

10 За тих часів, коли я настановив суддїв над народом моїм Ізраїлем; і я впокорю всїх ворогів твоїх; і сповіщаю тебе, що Господь збудує дім тобі.

11 А як сповниться твій час, і ти одійдеш до батьків твоїх, тодї я поставлю насїннє твоє після тебе, що буде з синів твоїх, і зміцню його на царстві.

12 Він збудує дом менї, а я утверджу престол його на віки.

13 Я буду йому отцем, а він буде менї сином, - і милостї моєї не відойму від його, як одняв від того, що був навперід тебе.

14 Я посаджу його в мойму домі й в мойму царстві по віки, а престол його тревати ме по віки.

15 Усї цї слова й все видиво переказав Натан докладно Давидові.

16 І пійшов царь Давид і став перед Господом, і промовив: Хто я, Господи Боже, й що таке мій дом, що ти так високо піднїс мене?

17 А й те ще за мало видалось в очах твоїх, Боже; ти сповіщаєш про дім слуги твого на далеку будущину, й споглядаєш на мене, Господи Боже, як на чоловіка великого!

18 Що ж ще більше може додати перед тобою Давид, щоб ти ще більш прославив слугу твого? О, ти знаєш слугу твого!

19 Господи! для слуги твого чиниш ти по серцї твойму все це велике, щоб виявити всяку велич.

20 Господи! Нема рівного тобі, й нема Бога, окрім тебе, по всьому тому, що ми чули своїми ушима.

21 І де є в сьвітї такий народ, як твій народ Ізраїль, сей єдиний народ на землї, задля котрого приходив Бог, щоб придбати його собі в народ, і прославити своє імя через велике й страшне дїло - через прогнання поган зперед лиця народу твого, що його визволив єси з Египту.

22 Ти вчинив народ твій Ізраїля своїм власним народом по віки, й ти, Господи, став йому Богом.

23 А тепер, Господи, слово, що ти сказав про твого слугу й про дом його, справди по віки, й вчини, як сказав єси.

24 І нехай звеличиться імя твоє по всї вічні часи, щоб говорили: Господь Саваот, Бог Ізрайлїв, - він є Богом над Ізраїлем! і дім слуги твого Давида нехай стоїть твердо перед лицем твоїм.

25 Задля того, що ти Боже мій, виявив слузї твойму, що збудуєш дом йому, набрав слуга твій відваги, молитись оце перед тобою.

26 Оце ж, Господи, ти Бог, і ти сказав про слугу твого таке добро!

27 Почни ж благословляти дом слуги твого, щоб він повік стояв перед лицем твоїм. Бо коли ти, Господи, поблагословиш, то буде він благословен по віки!


1-а Паралипоменон 18

1 Після сього побив Давид Филистіїв і підневолив їх, і взяв Гет та залежні від його міста з рук Филистіїв.

2 До того побив Моабіїв, і стали Моабії невольниками Давидовими, платячи йому данину.

3 Дальше побив Давид Адраазера, царя Собського, в Ематї, як він саме був у дорозї, утвердити свою власть при ріцї Евфратї.

4 І забрав в його Давид тисячу возів, сїм тисяч кінноти й двайцять тисяч піхоти, і поламав Давид усї вози, зіставивши з їх тільки сто.

5 Дамаські Сирийцї прийшли були на поміч Адраазерові, цареві Собському, але Давид побив двайцять дві тисячі Сирийцїв.

6 І поставив Давид в Дамаській Сириї військо оборонне, і стали Сирийцї Давидовими підданими, платячи йому дань. І допомагав Господь Давидові скрізь, куди він було нї обернеться.

7 І забрав Давид золоті щити, що були в слуг Адраазерових, і принїс їх в Ерусалим.

8 А з Тивхати, та з Куна, міст Адраазерових, взяв Давид дуже багато мідї. З неї поробив Соломон мідяне море й стовпи й мідяний посуд.

9 І почув Той, царь Емату, що Давид побив усе військо Адраазера, Собського царя,

10 І послав Йорама, сина свого, до царя Давида, поздоровити його й подякувати за те, що він воював з Адраазером і побив його, - бо Той воювався з Адраазером - і (принїс з собою) посуд золотий, срібний та мідяний;

11 І присьвятив се царь Давид Господеві вкупі з сріблом та золотом, що забрав у всїх народів: в Ідумеїв, Моабіїв, Аммонїїв, Филистіїв та в Амаликіїв.

12 Абесса ж Саруєнко побив Ідуміїв в Соляній долинї - вісїмнайцять тисяч;

13 І поставив в Ідумеї військо оборонне й стали всї Ідумії Давидовими підданими. Господь допомагав Давидові скрізь, куди він повертався.

14 І царював Давид над усїм Ізраїлем, і чинив суд і справедливість всему народові свойму.

15 Йоаб Саруєнко гетьманував над військом, Йосафат же Ахилуденко списував дїї;

16 А Садок, Ахитубів син, та Ахимелех, син Абіятарів, були сьвященниками, а Суса писарем;

17 А Банея Йодаєнко був над хелетеями та фелетеями, Давидові ж сини - першими дворянами.


1-а Паралипоменон 19

1 Після сього помер Наас, царь Аммонїйський, а замість його став царем його син.

2 І подумав Давид: Покажу я спожалїннє Аннонові Наасенкові, бо його батько був ласкавий до мене. І послав Давид посланцїв потїшити його по батькові його. І прибули Давидові слуги в Аммонїйський край до Аннона, щоб потїшити його.

3 Але Аммонїйські князї сказали Аннонові: Невже ж ти думаєш, що Давид так поважав твого батька, що послав до тебе потїшителїв? Чи ж не задля того прийшли його слуги до тебе, щоб розвідатись та роздивитись по землї, а опісля спустошити її?

4 І взяв Аннон Давидових урядників, і пообголював їх, і попідтинав їм одежу до половини по клуби, та й пустив їх.

5 І пійшли вони. Як же дійшла чутка до Давида про сих людей, послав він їм на зустріч, - бо їх дуже знеславили, - й сказав царь: Загайтесь у Ерихонї, доки повідростають ваші бороди, аж тодї вертайтесь.

6 Коли ж спізнали Аммонїї, що стали ненавидними Давидові, то послав Аннон та Аммонїї тисячу талантів срібла, щоб найняти собі вози та їздецїв із Сириї Мезопотамської, і з Сириї Маахової та з Соби.

7 І найняли собі трийцять і дві тисячі возів, і царя Мааха з його народом, котрі прийшли й стали станом перед Медевою. Та й Аммонїї позбірались із своїх міст і виступили на війну.

8 Як почув про се Давид, то послав Йоаба з усїм військом із найхоробрійших.

9 І виступили Аммонїї й впорядкувались до битви при міській брамі, а царі, що прийшли, окроме на полі.

10 Вбачаючи Йоаб, що йому грозить битва й зпереду й ззаду, зробив собі вибірку з усїх вибранцїв Ізрайлевих, і поставив їх лавами проти Сирийцїв.

11 А останок народу передав під привід братові свойму Абессї, щоб стали лавами проти Аммонїїв.

12 І сказав він: Як Сирийцї почнуть перемогати мене, то ти поможеш менї, а коли Аммонїї переважати муть тебе, то я поможу тобі.

13 Будь мужний, й стіймо твердо за наш народ і за міста Бога нашого, а Господь учинить, що йому до вподоби.

14 От і двинув Йоаб і люде, що були з ним, щоб ударити на Сирийцїв, і втекли вони перед ним.

15 Як постерегли Аммонїї, що Сирийцї втікають, побігли й вони перед Абессою, його братом, і втекли в місто. І прийшов Йоаб у Ерусалим.

16 Як Сирийцї побачили, що вони Ізрайлитянами побитї, так послали посланцїв, і привели Сирийцїв, що були по той бік ріки, а Совах, гетьман Адраазерів, проводив їм.

17 Як дано про се знати Давидові, зібрав він усїх Ізрайлитян, перейшов через Йордань, а дійшовши до їх, поставив військо проти їх. І почав Давид битву з Сирийцями, й вони бились із ним.

18 Та повтїкали Сирийцї перед Ізрайлитянами, й розбив Давид у прах у Сирийцїв сїм тисяч возів, і сорок тисяч піхоти, ба й гетьмана Собаха вбив.

19 Як побачили Адраазерові помічники, що їх Ізраїль побив, то й постановили з Давидом мир, та й піддались йому. І не хотїли Сирийцї помагати більше Аммонїям.


1-а Паралипоменон 20

1 У другому роцї, під той час, коли царі виступають у поход, вивів Йоаб військо й почав пустошити Аммонїйський край, і прийшов і обляг Раббу. А Давид зістався в Ерусалимі. Йоаб же, завоювавши Раббу, зруйнував її.

2 І взяв Давид вінець із голови царя їх, а важив він один талант золота, й дорогі каменї були на йому; і вложили його Давидові на голову; та й дуже багато здобитку винїс він із міста.

3 А людей, що були в йому, виводив і вбивав їх пилами, залїзними булавами та сокирами. Те саме зробив Давид і з усїма Аммонїйськими містами. І вернувся Давид і ввесь народ у Ерусалим.

4 Потім почалась війна з Филистіями в Газері. В той час Савохай з Хушата - побив Сафа, одного з нащадків Рефаїмових. І вони вгамувались.

5 І знов була війна з Филистіями. Тодї Елханам, Яїрів син, побив Лахмія, брата Голіятового, Гетїя, що в його ратище списа було, як навій у ткачів.

6 Була ще битва в Гетї. Там був один високий ростом чоловік, що в його було по шість палцїв, усїх двайцять чотири. І він так само був із потомків Рефаїмових.

7 Він підіймав Ізраїля на сьміх, але Йонатан, син Шими, Давидового брата, побив його.

8 Це були ті, що породились від Рефаїмів в Гетї, й погибли від руки Давидової та від руки слуг його.


1-а Паралипоменон 21

1 І піднявся сатана на Ізраїля, і підвів Давида вчинити перелїк Ізрайлитян.

2 І сказав Давид Йоабові та старшинам над народом: Ійдїть, перелїчіть Ізрайлитян від Бирсабії до Дана, й подайте менї, щоб я знав їм лїк.

3 І сказав Йоаб: Нехай Господь примножить свій народ в сто разів над те, скільки його тепер. Чи не всї ж вони, мій царю добродїю, слуги мого добродїя? Нащо ж вимагає сього мій добродїй? Чому ця провина має впасти на Ізраїля?

4 Та цареве слово перемогло Йоаба. І пійшов Йоаб і обійшов усього Ізраїля, і прийшов у Ерусалим.

5 І подав Йоаб Давидові спис перелїченого народу, й було всїх Ізрайлитян тисяча тисяч, і сто тисяч чоловіків добуваючих меча, а Юдеїв - чотириста сїмдесять тисяч, добуваючих меча.

6 А левітів та Беняминїїв він не полїчив між ними, через те, що слово царське було Йоабові противне.

7 І не до вподоби було в Божих очах се дїло, й він покарав Ізраїля.

8 Тодї промовив Давид до Бога: Тяжко согрішив я, що зробив се, та тепер прости провину слузї твоєму, бо я вчинив річ нерозумну.

9 І сказав Господь до Гада, Давидового віщуна, мовляючи:

10 Ійди й скажи Давидові: Так говорить Господь: Три речи ставлю перед тобою; вибірай собі одну з їх, і я нашлю її на тебе.

11 І прийшов Гад до Давида, і сказав йому: Так говорить Господь: вибірай собі:

12 Або три роки голод, або три місяцї вганяти муть за тобою твої супротивники, й меч ворогів твоїх досягати ме тебе; або три днї меч Господень і пошесть в краю, й ангел Господнїй вбиваючий по всїх гряницях ув Ізраїлї. То ж роздивись, що менї відповісти Пославшому мене з сим словом.

13 І промовив Давид до Гада: Дуже менї важко, але лїпше менї впасти в руки Господнї, милосердє бо його велике; аби тільки не попастись менї в руки людські.

14 І наслав Господь морову пошесть на Ізраїля, і вмерло Ізрайлитян сїмдесять тисяч людей.

15 І послав Бог ангела в Ерусалим, щоб вигубляти його. Так як він почав вигубляти, побачив се Господь і зжалївся над нуждою, і сказав ангелові-губителевї: Годї! тепер опусти твою руку! Ангел же Господень стояв саме над током в Евузія Орни.

16 І підвів Давид свої очи, й вглядїв ангела Господнього, стоячого між землею та небом з голим мечем в руцї, простягнутим на Ерусалим; і впав Давид і старшини, покриті веретищами, на свої лиця.

17 І промовив Давид до Бога: Чи се ж не я звелїв перелїчувати народ? Я согрішив і вчинив зло, а що ж зробили оцї овечки? Господи, Боже мій! нехай спаде рука твоя на мене й на дом отця мого, а не на народ твій, щоб погубити його.

18 І звелїв ангел Господень Гадові, щоб сказав Давидові: Нехай прийде Давид та поставить жертовник Господеві на тоцї в Орни, Евузія.

19 І пійшов Давид, по слову Гадовому, що він говорив в ймя Господнє.

20 Орна ж, глянувши горі, побачив - а з ним і чотири сини його - ангела, й вони поховались. Орна молотив саме тодї пшеницю.

21 І прийшов Давид до Орни. Орна, поглянувши і вглядївши Давида, вийшов з току, й поклонився Давидові лицем до землї.

22 І сказав Давид до Орни: Дай менї місце під током, я збудую на ньому жертівник Господеві; яка цїна йому, за таку віддай його, щоб перестала пагуба в народї.

23 І сказав Орна Давидові: Бери собі; роби, мій добродїю й царю, що хочеш; от я даю й воли на всепаленнє, й молотїльню знадобу на дрова, й пшеницю на принос; усе це даю дармо.

24 І сказав Давид: Нї, я хочу купити в тебе за готові гроші; бо не буду я приносити твоєї власностї Господеві, й не буду приности всепалення з дарованого.

25 І дав Давид Орнї за те місце шістьсот секлів золота.

26 І построїв там Давид жертівник Господеві, й принїс всепаленнє й жертви мирні; і взивав до Господа, й він вислухав його та й послав огонь із неба на жертівник всепалення.

27 І рече Господь до ангела: Вложи меч твій в його піхву.

28 Зараз таки, як побачив Давид, що Господь вислухав його на тоцї Орни Евузія, поспішив принести там жертву.

29 Скриня ж Господня, що її построїв був Мойсей в пустинї, і жертівник всепалення були під той час на горі в Габаонї.

30 І не міг Давид пійти туди, щоб шукати (ласки у) Бога, бо був переляканий мечем ангела Господнього.


1-а Паралипоменон 22

1 І сказав Давид: Оце (місце на) храм Господа Бога, й се жертівник на всепаленнє Ізраїлеві.

2 І звелїв Давид зібрати захожих людей, що пробували в землї Ізраїлській і поставив каменарів до лупання й тесання каміння на будову дому Божого.

3 І багато залїза на цьвяхи до дверей брам, і до споювання наготував Давид, і багато мідї, що й не зважити її.

4 І кедрини безлїч, бо Сидонцї й Тирійцї приставляли Давидові силу кедрової деревини.

5 І сказав Давид: Мій син Соломон ще молодий, і малосилен, а храм, що його треба збудувати для Господа, повинен бути величавий, на славу й красу всїм краям; оце ж почну я приготовляти для його. І багато наготував Давид перед смертю своєю.

6 І покликав Соломона, сина свого, й заповів йому, збудувати храм Господу, Богу Ізрайлевому.

7 І сказав Давид Соломонові: Сину мій! у мене була думка збудувати дом іменню Господа, Бога мого,

8 Але до мене дійшло слово Господнє, й сказано менї: Ти пролив багато крові й вів великі війни; тобі не належить будувати дому іменню мойму, ти бо пролив багато крові на землю перед лицем моїм.

9 От від тебе народиться син: він буде людина тиха; я дам йому спокій від усїх ворогів його навкруги; через те буде він зватись Соломон. І дам мир та спокій Ізраїлеві за часів його.

10 Він збудує дом іменню мойму, й буде він менї сином, а я буду йому отцем, і зміцню престол царства його над Ізраїлем по віки.

11 А тепер, сину мій, нехай буде Господь при тобі, й нехай щаститься тобі, щоб ти збудував дом Господу Богу твойму, як він говорив про тебе.

12 Нехай дасть тобі Господь розвагу й розум, щоб міг ти правити Ізраїлем, і стерегти закон Господа, Бога твого.

13 Тодї ти й будеш щасливий, коли намагати мешся певнити прикази й закони, що Господь заповідав Мойсейові про Ізраїля. Будь сьміливий і мужний, не бійся й не трівожся.

14 Бач, я при нестатностї моїй наготував про дом Господень сто тисяч талантів золота та тисячу тисяч талантів срібла, а мідї й залїза, що й ваги їм нема, так їх багато; й деревнї й каміння я також наготував, а ти придбай ще більше.

15 У тебе безлїч робітників: камянотесів, різбярів та теслїв, і всяких спосібних до всякої роботи.

16 Із золота, срібла й мідї та залїза, що їм і лїку нема; починай і роби; Господь буде з тобою.

17 І заповів Давид ще й усїм князям Ізрайлевим допомагати його синові Соломонові:

18 Чи ж не з вами Господь, Бог наш, що дав вам спокій з усїх боків; він бо віддав менї в руки осадників землї, й впокорив краї Господеві й народові його.

19 Склонїте ж серце ваше й душу вашу, щоб шукати Господа, Бога вашого. Станьте й збудуйте сьвятиню Господеві Богу, щоб перенести скриню завіту Господнього та сьвящений посуд Божий в дом, що має збудуватись іменню Господньому.


1-а Паралипоменон 23

1 Коли Давид постарівся й нажився доволї, то настановив царем над Ізраїлем сина свого Соломона.

2 І зібрав усїх Ізраїлських князїв і сьвященників, і левітів.

3 І полїчено левітів від трийцяти років й старійших, і було їх лїком, голова в голову, трийцять і вісїм тисяч чоловіка.

4 З їх приставлено до послуги в домі Господньому двайцять чотири тисячі, а за писарів та суддїв шість тисяч;

5 Також чотири тисячі придверників, та чотирі тисячі прославляючих Господа на музичних приборах, що їх поробив задля прослави.

6 І Давид завів для їх чергу по синах Левіїних - Герзонові, Кагатові та Мерарієві.

7 З Герзонїїв: Лаєдан та Шимей.

8 Сини Лаєданові: перший Ехиїл, Зетам та Йоїль, троє.

9 Сини Шимеєві: Шеломит, Хазиїл та Гаран, троє. Вони голови в поколїннях Лаєданових.

10 Та ще сини Шимеєві: Яхат, Зиза, Еуш та Берія. Це сини Шимеєві, четверо.

11 Яхат був головним, Зиза другим; Еуш та Берія мали небагато дїтей, і через те були вони полїчені разом із батьковим домом.

12 Сини Кагатові: Амрам, Ізгар, Хеврон та Озиїл, четверо.

13 Сини Амрамові: Аарон та Мойсей. Аарон був одлучений до служби в частї пресьвятій (Сьвятая Сьвятих), сам він і сини його, по віки, щоб палити кадило перед лицем Господнїм, щоб його хвалити й благословити іменем його по віки.

14 А Мойсей, чоловік Божий, та сини його записані в поколїннї Левіїному.

15 Сини Мойсейові: Герзон та Елиезер.

16 Сини Герзонові: перший був Шевуїл.

17 Сини в Елиезера були: перший Рехавія. І не було в Елиезера других синів; а в Рехавії було дуже багато синів.

18 Сини Ізгарові: перший Шеломит.

19 Сини Хевронові: перший Ерія, а другий Амарія, третій Яхазиїл а четвертий Екамам.

20 Сини Озиїлові: перший Миха, а другий Ішшія.

21 Сини Мерарині: Махлі та Муші. Сини Махлїєві: Елеазар за Кис.

22 І помер Елеазар, і не було в його синів, а тільки дочки; й побрали їх за себе сини Кисові, їх брати.

23 Сини Мушієві: Махлі, Едер та Іремот, троє.

24 Оце сини Левіїні, по домах батьків їх, голови родин, що були полїчені поіменно голова в голову, та що робили дїло служби в домі Господньому, від двайцяти років й висше.

25 Бо Давид сказав: Господь, Бог Ізрайлїв, дав спокій своєму народові й осадив його в Ерусалимі по віки;

26 І левітам не треба носити намет та всякий посуд до служби в йому.

27 Через це по останньому приказу Давидовому полїчено левітів від двайцяти років і висше,

28 Щоб вони були при синах Аронових до служби в домі Господньому, в дворі й в прилежних будинках, до наглядання за чистотою в цїлій сьвятинї та до всякої роботи службової при домі Божому;

29 (А сьвященники) до нагляду за хлїбом показним і пшеничною мукою на хлїбні жертви, та коржами, й сковородами, й печивом, і за всякою мірою та вагою.

30 (А левіти) щоб ставали що-ранку дякувати й славити Господа, а так само що-вечора

31 При приношеннях Господеві жертов всепалення що суботи, й на новому місяцї, й в празники по їх числу, як про їх написано, - непереривно перед лицем Господнїм,

32 І щоб стерегли скриню сьвідчення та сьвятиню й синів Аронових, своїх братів, при службах в домі Господньому.


1-а Паралипоменон 24

1 А оце порядок синів Ааронових: сини Ааронові: Надаб, Абіуд (Абігуй), Елеазар та Ітамар.

2 Надаб та Абіуд померли переднїйше за свого батька, а синів у їх не було. Через те були сьвященниками Елеазар та Ітамар.

3 І Давид впорядкував їх так: Садока з синів Елеазарових, і Ахимелеха з синів Ітамарових, по черзї на їх службу.

4 І виявилось, що між синами Елеазаровими більше видатнїйших голов над родинами, нїж між синами Ітамаровими. І він впорядкував їх так: з Елеазарових синів шістьнайцять старшин над родинами, а з Ітамарових синів - вісїм.

5 А впорядковував він їх жеребами, бо головними в сьвятинї й князями Божими були й потомки Елеазарові й потомки Ітамарові;

6 А записував їх Шемаїя, син Натанаїлів, писар ізміж левітів, при цареві та старшинах і при сьвященникові Садокові та Ахимелехові, синові Абіятаровому, та при головах родин сьвященницьких і левітських: брали же жеребом одну родину Елеазаренків, потім брали одну з Ітамаренків.

7 І випав перший жереб Егоярибові, другий Едаїї,

8 Третій Харимові, четвертий Сеоримові,

9 Пятий Малхієві, шестий Міяминові,

10 Семий Гаккозові, восьмий Авії,

11 Девятий Ешуєві, десятий Шеханїї,

12 Одинайцятий Елїяшибові, дванайцятий Якимові,

13 Тринайцятий Хушаєві, чотирнайцятий Ешебабові,

14 Пятнайцятий Билзї, шіснайцятий Імерові,

15 Сїмнайцятий Хезирові, вісїмнайцятий Гатизезові,

16 Девятнайцятий Петахії, двайцятий Езекіїлеві,

17 Двайцять перший Яхинові, двайцять другий Гамулові,

18 Двайцять третій Делаїї, двайцять четвертий Маазії,

19 Це порядок їх при їх службі, як їм приходити до дому Господнього по постанові від Аарона, предка їх, як заповідав йому Господь, Бог Ізрайлїв.

20 А порядок про инчих синів Левіїних: із синів Амрамових: Шуваїл; із синів Шуваїлових: Едія;

21 Від Рехавії: з синів Рехавіїних був перший Ішшія:

22 Від Ізгара: Шеломот; із синів Шеломотових: Яхав;

23 А сього син: перший Ерія, другий Амарія, третій Яхазиїл, четвертий Екамам.

24 З синів Озиїлових: Миха; з синів Михиних: Шамир.

25 Брат Михин Ішшія: з синів Ішшіїних: Захарія.

26 Сини Мераріїні: Махлі та Муші; з синів Яазіїних: Бено.

27 З синів Мераріїних у Яазії: Бено та Шогам, і Заккур, та Іврі.

28 У Махлїя - Елеазар; у сього синів не було.

29 У Киса: з синів Кисових: Ерахмиїл;

30 Сини Мушія: Махлі, Едер та Еримот. Оце сини левітів по поколїннях їх.

31 Кидали й про їх жереб разом з їх братами, синами Аароновими, перед лицем Давида й Садока та Ахимелеха, й перед головами родин сьвященничих та левітських, про старшого врівнї з меншим його братом.


1-а Паралипоменон 25

1 І віддїлив Давид та військові начальники синів Асафових, Еманових та Ідитунових на службу, щоб вони сповіщали (хвалу Божу) на цитрах, псалтирях та кимвалах, - по числу свойму у своїй службі;

2 Із синів Асафових: Заккур, Йосиф, Нетанїя та Ашарела, сини Асафові під рукою в Асафа, що грав по царському наказу.

3 Від Ідитуна сини Ідитунові: Гедалїя, Зері, Ісаїя, Семей, Хашавія та Маттатія, - шестеро під рукою свого батька Ідитуна, що грав на цитрі на славу й хвалу Господеві.

4 Від Емана, сини Еманові: Буккія, Маттанїя, Озиїл, Шевуїл, і Еримот, Хананїя, Ханані, Елията, Гіддалті, Ромамті-Езер, Йошбекаша, Маллоті, Готир та Махазіот.

5 Усї це сини Емана, віщуна царського в словах Божих, щоб звеличувати силу його. І дав Бог Еманові чотирнайцять синів і три дочки.

6 Усї вони під проводом свого батька сьпівали в домі Господньому, з кимвалами, псалтирями та цитрами в службі в домі Божому по наказу царя, або Асафа, Ідитуна та Емана.

7 І було їх разом із їх братами, вивченими сьпіваками перед Господом, тямущими в сьому, - двістї вісїмдесять і вісїм.

8 І тягли вони жереб про службову чергу, менчий врівнї з більшим, вчителї врівнї з учениками.

9 І випав перший жереб Асафові, для Йосифа; другий Гедалїї з його братами та його синами; їх було дванайцять,

10 Третій - Заккурові з його синами та його братами; їх - дванайцять;

11 Четвертий - Ізрієві з його синами та його братами; їх - дванайцять;

12 Пятий Нетанїї з його синами та його братами; їх - дванайцять;

13 Шестий Буккії з його синами та його братами; їх - дванайцять,

14 Семий Есарелї з його синами та його братами; їх - дванайцять;

15 Осьмий Ісаїї з його синами та його братами; їх - дванайцять;

16 Девятий Маттанїї з його синами та його братами; їх - дванайцять;

17 Десятий Шимеєві з його синами та його братами; їх - дванайцять;

18 Одинайцятий Азариїлові з його синами та його братами; їх - дванайцять;

19 Дванайцятий Хашавії з його синами та його братами; їх - дванайцять;

20 Тринайцятий Шуваїлові з його синами та з його братами; їх - дванайцять;

21 Чотирнайцятий Маттатії з його синами та з його братами; їх - дванайцять;

22 Пятнайцятий Еримофові з його синами та його братами; їх - дванайцять;

23 Шіснайцятий Хананїї з його синами та його братами; їх - дванайцять;

24 Сїмнайцятий Йошбекаші з його синами та його братами; їх - дванайцять;

25 Вісїмнайцятий Хананї з його синами та його братами; їх - дванайцять;

26 Девятнайцятий Маллотїєві з його синами та його братами; їх - дванайцять;

27 Двайцятий Елиятї з його синами та його братами; їх - дванайцять;

28 Двайцять перший Готирові з його синами та з його братами; їх - дванайцять;

29 Двайцять другий Гиддалтїєві з його синами та його братами; їх - дванайцять;

30 Двайцять третій Махазіотові з його синами та його братами; їх - дванайцять;

31 Двайцять четвертий Ромамтї-Езерові з його синами та його братами; їх - дванайцять.


1-а Паралипоменон 26

1 Оце порядок воротарів: з Кореїв: Мешелемія Кореєнко, з потомків Асафових,

2 Сини Мешелеміїні: перворідень Захарія, другий Едияїл, третій Зебадїя, четвертий Ятниїл,

3 Пятий Елам, шестий Егоханан, семий Елїегознай.

4 Сини Обед-Едомові: перворідень Шемаїя, другий Егозавад, третий Йоах, четвертий Сахар, пятий Натанаїл,

5 Шестий Аммиїл, семий Іссахар, восьмий Пеультай, через те що Бог благословив його.

6 Від його сина Шемаїї народились так само сини, що були начальниками в свойму родові, бо вони були мужі сильні.

7 Сини Шемаїні: Отні, Рефаїл, Обед та Елзавад, брати його, люде дужі, Елїя, Семахія (та Еваком).

8 Усї вони з дїтей Обед-Едомових; вони й сини їх, і брати їх були люде пильні й до служби спосібні; їх було в Обед-Едома шістьдесять і два.

9 У Мешелемії було синів та братів, людей спосібних, вісїмнайцять.

10 У Хоси, з синів Мераріїних, сини: Шимрі найвидатнїйший, - хоч він не був перворіднем, та батько поставив його головним;

11 Другий Хелкія, третій Тевалїя, четвертий Захарія; усїх синів та братів в Хоси було тринайцять.

12 Оце порядок воротарів по головах родин, здібних до служби вкупі з їх братами, щоб служити в домі Господньому.

13 І кинули вони жереби, як малий, так і великий, по родинах своїх на кожну браму.

14 І випав жереб від сходу на Шелемія. А на Захарію, його сина, розумного порадника, кинули жереб, і випав йому жереб на північ;

15 Обед-Едомові - на південь, а синам його - при коморах.

16 Шупимові та Хосї - на захід, коло брами Шаллехет, де шлях йде вгору та де сторожа проти сторожі.

17 На схід по шість левітів, на північ по чотири, на південь по чотири, а коло комор по два.

18 На захід коло притвора при шляху по чотири, а коло самого притвора по два.

19 Це порядок воротарів з синів Кореєвих та синів Мераріїних.

20 А левіти, брати їх, доглядали скарбів дому Божого та скарбниць із сьвященними річами.

21 Сини Лаєдана Герсоненка - від Лаєдана, голови родини, від Лаєдана Герсонового: Ехієл.

22 Сини Ехієлові: Зетам та брат його Йоїль доглядали скарбів Божого дому,

23 Вкупі з потомками Амрамовими, Ізгаровими, Хевроновими та Озиїловими.

24 Шевуїл, син Гирсона Мойсеєнка, був головним доглядачем скарбниць.

25 У його брата Елиезера - син Рехавія; в його син Ісаїя; в його син Йорам; в його син Зихрій, а в сього син Шеломит.

26 Шеломит та брати його доглядали скарбниць із присьвяченим добром, що поприсьвячував царь Давид і голови родин, і тисячники, й сотники та воєводи.

27 З завойовань та з здобичі поприсьвячували на направу дому Господнього.

28 Усе, що присьвятив пророк Самуїл, і Саул Кисенко, й Абенір Ниренко, й Йоаб Саруєнко, все присьвячене було в руках в Шеломита та братів його.

29 З Ізгарового роду: Хенанїя та сини його були настановлені на службу знадвірню в Ізрайлитян, за писарів та суддїв.

30 З Хевронового роду: Хашавія та брати його, люде відважні - тисяча сїмсот - мали догляд над Ізраїлем по цей бік Йорданї на захід, у всїляких справах Господнїх і по службі царській.

31 У Хевронїїв був Ерія головою в їх родах та поколїннях. Сорокового року Давидового царювання їх полїчено, й знайшлись між ними люде мужні в Язері Галаадському.

32 І брати його, люде здібні - дві тисячі сїмсот - були головами родин. Їх настановив царь Давид над поколїннєм Рубеновим і Гадовим та половиною поколїння Манассіїного, у всїх справах Божих та справах царських.


1-а Паралипоменон 27

1 Оце сини Ізрайлеві по числу їх, голови в родах, тисячники й сотники, й урядники, що по їх віддїлах служили цареві в усїх справах, приходячи й відходячи що-місяця, на всї місяцї в роцї. В кожному віддїлї було їх по двайцять і чотири тисячі.

2 Над першим віддїлом першого місяця був Яшовам Завдиїленко; в його віддїлї було двайцять і чотири тисячі;

3 Він був з синів Перезових, голова над усїма військовими начальниками на перший місяць.

4 Над віддїлом другого місяця був Додай Ахохій; в його віддїлї був і князь Миклот; та й в його віддїлї було двайцять і чотири тисячі.

5 Третій головний воєвода на третій місяць, Банея Йодаєнко, син сьвященника; й в його віддїлї було двайцять і чотири тисячі:

6 Сей Банея - це один із трийцяти лицарів і голова над трийцятьма, а в його віддїлї був Аммизабад, син його.

7 Четвертий, на четвертий місяць, був Асаїл, Йоабів брат, а по йому Забадія, син його; і в його віддїлї двайцять і чотири тисячі.

8 Пятий, на пятий місяць, князь Шамгут Ізрахитїй; та й в його віддїлї двайцять і чотири тисячі.

9 Шестий, на шестий місяць, Іра Іккешенко, із Текоя, й в його віддїлї двайцять і чотири тисячі.

10 Семий, на семий місяць, Хелец, Пелонїй, з синів Ефраїмових; і в його віддїлї двайцять і чотири тисячі.

11 Восьмий, на восьмий місяць, Совохай, з Хушату, з роду Зариного; й в його віддїлї двайцять і чотири тисячі.

12 Девятий, на девятий місяць, Абієзер із Анатоту, з синів Беняминових; і в його віддїлї двайцять і чотири тисячі.

13 Десятий, на десятий місяць, Магарай з Нетофату, з роду Зариного; й в його віддїлї двайцять і чотири тисячі.

14 Одинайцятий, на одинайцятий місяць, Банея з Пиратону, з синів Ефраїмових; й в його віддїлї двайцять і чотири тисячі.

15 Дванайцятий, на дванайцятий місяць, Хелдай з Нетофату, з потомків Готониїлових; і в його віддїлї двайцять і чотири тисячі.

16 А над поколїннями Ізрайлевими, в Рубенїїв був головним начальником Елїєзер Зихрієнко; в Симеона - Сафатія Маахієнко;

17 У Левії Хашавія Кемуїленко; в Аарона - Садок;

18 У Юди - Елїаб, з Давидових братів; ув Іссахара - Омрі, син Михаїлів;

19 У Зебулона - Ішмаїя Обадієнко; в Нефталїя - Еримот Азриїленко;

20 У синів Ефраїмових - Осія Азазієнко; в половини поколїння Манассіїного - Йоїль Федаїєнко;

21 У половинї поколїння Манассіїного в Галаадї - Іддо Захарієнко; в Бенямина - Яасиїл Абениренко;

22 У Дана - Азариїл Ерохаменко. Це князї над поколїннями Ізрайлевими.

23 Давид не перелїчував тих, що їм було понизше двайцяти років, бо Господь сказав, що розмножить Ізраїля наче зорі небесні.

24 Йоаб Саруєнко почав було робити перелїк, та не скінчив. І був через те гнїв Божий на Ізраїля, й не ввійшов той перелїк у лїтопись царя Давида.

25 Над царськими скарбами був Азмавет Адиїленко, а над запасами в полі, в містах, та в селах, і в замках - Йонатан Уззієнко;

26 Над хлїборобами, що робили на полях, - Езрій, Хелубенко;

27 Над виноградниками - Шимей з Рами, а над пивницями в виноградниках - Забдїй з Шефама;

28 Над садами маслинними та смоковничними по долинї - Баал-Ханан із Гедеру, а над запасами оливи - Йоас;

29 Над товаром, що пасся в Шаронї, - Шитрай з Шарону, а над волами в долинах - Шафат Адлаєнко;

30 Над верблюдами - Обил Ізмаїлїй, а над ослицями - Ехдїя з Мерониту;

31 Над вівцями - Язиз із Агароту. Усї цї були управителями майна у царя Давида.

32 Йонатан, дядько Давидів, був дорадником, - чоловік мудрий й вчений - а Ехиїл Хахмонїєнко був при царевих дїтях;

33 Ахитофель був так само дорадником у царя; Хусій з Архиту - другом царя;

34 А по Ахитофелові - Йодай, син Банеїн, та Абіятар, а Йоаб був гетьманом у царя. ГОЛОВ А

28 І зібрав Давид у Ерусалимі всїх князїв Ізраїлських, старшин у поколїннях, начальників над віддїлами, що служили цареві, й тисячників і сотників, і управителїв усього майна й наставників над царевими чередами, та своїх синів разом із скопцями, й воєводів та всїх хоробрих мужів.

2 І став царь Давид на ноги свої й промовив: Послухайте мене, браття мої й народе мій! Було в мене на думцї збудувати дім спокою для скринї завіту Господнього й підніжок під ноги Бога нашого. Я ж і наготував, що треба до будовання.

3 Але Бог сказав менї: Не будуй дому для імення мого, бо ти людина войовнича і проливав кров.

4 Одначе ж Господь, Бог Ізрайлїв, вибрав мене з усього дому панотця мого, щоб бути менї царем над Ізраїлем по вік; він бо вибрав Юду князем, а в Юдиному домі - дім панотця мого, а зпоміж синів панотця мого сподобив настановити мене царем над усїм Ізраїлем,

5 А зпоміж усїх моїх синів, - бо багато синів дав менї Господь, - вибрав він Соломона, сина мого, седїти на престолї царства Господнього, над Ізраїлем.

6 І сказав він менї: Соломон, син твій, збудує дом менї й двори мої, бо я вибрав його собі за сина, а я буду йому отцем,

7 І втверджу царство його на віки, наколи він буде кріпко держатись заповідей моїх та постанов моїх, як до сього дня.

8 А тепер я перед усїм Ізраїлем, збором Господнїм, і вслух Бога нашого говорю: Держіть й хоронїть усї заповідї Господа, Бога вашого, щоб володїти вам сією доброю землею, й зіставити її послї себе в спадщину своїм дїтям на віки.

9 І ти, Соломоне, сину мій, знай Бога - отця твого, й служи йому щирим серцем і всією душею, бо Господь вивідує всї серця й знає усї ворушення думок. Коли шукати меш його, то знайдеш його, а коли покинеш його, то й він відкине тебе на завсїди.

10 Гляди ж: коли Господь вибрав тебе, щоб збудував дом сьвятинний, то будь постійний й роби.

11 І віддав Давид Соломонові, синові своєму, начерк притвора й храму, й домів його, й комор його, й горниць його, й внутрішнїх комнат його, й місця на скриню завіту,

12 І начерк усього, що був обдумав, дворів дому Господнього й всїх комнат навкруги, скарбниць дому Божого й скарбниць того, що було присьвячене,

13 І (порядок) віддїлів сьвященничих та левітських та всякої службової справи в дому Господньому, й (опис) усього посуду до служби в домі Господнїм:

14 Золотих річей з поданнєм ваги кожної службової посудини, й всїх срібних виробів із поданнєм ваги всякого посуду службового.

15 І дав золота на сьвічники та на золоті лямпи їх, визначивши вагу кожного сьвічника та лампи його, і срібла на срібні сьвічники, визначивши вагу кожного сьвічника й лямпи його, вважаючи на службове призначення кожного сьвічника,

16 І золота на столи під хлїби показні, на кожний золотий стіл, і срібла на столи срібні,

17 І на вилка, й чаші, й кропильницї щирозолоті, й на золоті блюда з визначеннєм ваги кожного блюда; й на срібні блюда з визначеннєм ваги кожного блюда,

18 І на жертівник до палення кадила з литого золота з визначеннєм ваги, й начерк колесницї з золотими херувимами, розпростираючими крила, щоб окривали скриню завіту Господнього.

19 Усе це показано менї списане рукою Господа, - (сказав Давид) - щоб навчити мене всієї роботи сеї будівлї.

20 І сказав Давид до свого сина Соломона: Будь постійний та сьміливий, і ставай до дїла; не бійсь і не лякайся, бо Господь Бог, Бог мій, при тобі; він не одступить від тебе й не покине тебе, доки не довершиш усієї роботи для дому Господнього.

21 Дивись, оце тут віддїли сьвященників та левітів до всякої служби при домі Божому. Маєш до всякого дїла людей щирих, спосібних до всякої роботи; так начальники як і ввесь народ готові на всї твої прикази.


1-а Паралипоменон 28

1 І сказав царь Давид до всього збору: Соломон, син мій, що його одного вибрав Бог, ще молодий і малосилий, а дїло се велике, бо се будинок не для людини, а для Господа Бога.

2 Що було в мене сили, наготував я для дому Бога мого: золота на золотий посуд, і срібла на срібний, і мідї на мідяний, і залїза на залїзний, і дерева на деревяний; каменї ониксові, рубіни вставні, камінцї дорогі й різноцьвітні та велику силу мармуру;

3 До того - по моїй щиростї до дому Бога мого - є ще в мене власний скарб золота й срібла, й се я даю на дом Бога мого, окрім того всього, що я приготовив для сьвятого дому:

4 Три тисячі талантів золота, золота Офирського, та сїм тисяч талантів щирого срібла на обкладки стїн в домах,

5 Щоб було золоте, що повинно бути золотим, а срібне, що має бути срібним, і на всякі вироби рук штукарських. А тепер може ще чия ласка, пожертвувати сьогоднї для Господа?

6 І почали жертвувати старшини в родинах, і начальники над поколїннями Ізрайлевими, й тисячники та сотники, й управителї майна царського.

7 І дали на будову дому Божого пять тисяч талантів і десять тисяч драхм золота, а срібла десять тисяч талантів, мідї же вісїмнайцять тисяч талантів, а залїза сто тисяч талантів.

8 І в кого знайшлись діяменти, ті віддавали й їх до скарбівнї дому Господнього, на руки Ехієля Герсоненка.

9 І радий був народ, що вони розщедрились, бо вони жертвували Господеві від щирого серця, а й царь Давид так само радїв вельми.

10 І благословив Давид Господа перед усією громадою, й промовив Давид: Славен єси, Господи, Боже Ізраїля, отця нашого по віки вічні!

11 Твоя, Господи, величність, і сила, й слава, й побіда, й пишнота, й все, що на небі й на землї, твоє; твоє, Господи, царство, й ти висший над усе, яко Владика.

12 І багацтво й слава від лиця твого, й ти володїєш над усїм, і в твоїй руцї сила й могучість, і твоя власть, зробити кожного великим і дужим.

13 І тепер, Боже наш, ми славимо тебе й хвалимо величне імя твоє.

14 Бо хто я й хто народ мій, що ми спромоглись, так як оце, жертвувати? Але від тебе все, й з твоєї руки все, що ми віддали тобі;

15 Ми бо чужинцї й приходнї перед тобою, як і всї батьки наші; неначе тїнь життє наше на землї, й нїчого нема тревалого.

16 Господи, Боже наш! усї оцї достатки, що ми наготували для збудування дому тобі, твоєму іменню сьвятому, воно з твоєї руки, й все твоє.

17 Знаю, Боже мій, що ти вивідуєш серце й любиш щирість серця; я від щирого серця мого пожертвував усе це, а тепер бачу, що й народ твій, що тут знаходиться, радо жертвує тобі.

18 Господи, Боже Авраама, Ізаака й Ізраїля, батьків наших! удержуй до віку сесю добру волю в серцї народу твого, й направляй серце їх до тебе.

19 А Соломонові, мойму синові, дай серце щире, щоб хоронив твої заповідї, твої обявлення та постанови твої, та щоб здїйснив усе це й построїв будинок, що для його я все приготував.

20 І промовив Давид до всієї громади: Славіте Господа, Бога нашого! - І славив увесь збір Господа, Бога отцїв своїх, і припав та поклонився Господеві й цареві.

21 І принесли Господеві жертви; а другого дня принесли всепаленнє Господеві: тисячу назимків, тисячу баранів, тисячу ягнят із їх ливними жертвами, й безлїч жертов від усього Ізраїля.

22 І їли й пили перед Господом того дня з великими радощами; й окликали вдруге царем Соломона, сина Давидового, й помазали його перед Господом на верховного князя, а Садока на первосьвященника.

23 І засїв Соломон на престолї Господньому, яко царь, замість Давида, отця свого, й щастилось йому, й ввесь Ізраїль корився йому.

24 І вся старшина й всї можні, як і всї сини царя Давида покорились цареві Соломонові.

25 І звеличив Господь Соломона перед очима усього Ізраїля, й дав йому славу царства, якої не мав переднїйше нї один царь в Ізраїлї.

26 Оттак Давид, син Ессеїв, царював над усїм Ізраїлем.

27 Часу царювання його над Ізраїлем було сорок років: в Гебронї царював він сїм років, а в Ерусалимі царював трийцять і три роки.

28 І помер в добрій старостї, нажившись на сьвітї в багацтві й славі; й зацарював Соломон, його син, замість його.

29 Дїї царя Давида, переднїйші й послїдні, записані в записках віщого Самуїла, й в записках пророка Натана, й в записках віщого Гада;

30 А так само й все його царюваннє, й хоробрість його, й пригоди, що зайшли були з ним і з Ізраїлем і з усїма царствами в краях.