1-е Петра 1

1 Петр, апостол Ісуса Христа, вибраним захожанам розсїяння по Понту, Галатиї, Кападокиї, Азиї і Витиниї,

2 по провидїнню Бога Отця, через осьвяченнє Духа, на послуханнє і кропленнє крові Ісус-Христової: Благодать вам і мир нехай намножить ся.

3 Благословен Бог і Отець Господа нашого Ісуса Христа, що, по великій своїй милости, знов породив нас на впованнє живе воскресеннєм Ісус-Христовим із мертвих,

4 до наслїддя нетлїнного і непорочного, що не зовяне, сховане на небесах про вас,

5 котрі силою Божою стережені пробуваєте через віру, на спасеннє, готове явитись останнього часу.

6 Сим радуйте ся, мало нинї (коли треба), смуткуючи у всяких напастях,

7 щоб випробувана віра ваша, геть дорожча золота пропадущого, хоч і огнем випробуваного, знайшлась на похвалу і честь і славу в одкриттю Ісус-Христовому.

8 Котрого не бачивши любите, і на котрого нинї не дивлячись, а віруючи, радуєтесь радістю невимовною і преславною,

9 приймаючи конець віри вашої, спасеннє душам.

10 Про се ж то спасеннє розвідували і допитувались пророки, що про вашу благодать пророкували,

11 дознаючись, якого або котрого часу являв у них Дух Христов, поперед сьвідкуючи про Христові страстї і про славу, що після них;

12 котрим відкрито, що не самим собі, а нам служили вони (тим), що нинї звістили вам ті, котрі благовіствували вам Духом сьвятим, посланим із неба, (і) на що бажають ангели дивитись.

13 Тим то, підперезавши поясницї думок ваших, будьте тверезі, і звершено вповайте на благодать, що приносить ся вам в одкриттю Ісуса Христа.

14 Яко дїти слухняні, не водячи себе по давнїм хотїнням вашим, що в незнанню,

15 а, яко Покликавший вас сьвятий, і ви самі сьвяті у всьому життю будьте:

16 бо написано: "Будьте сьвяті, бо я сьвят."

17 І коли Отцем зовете Того, що, не вважаючи на лице, судить кожного по дїлу, то зо страхом провожайте час вашого домування,

18 знаючи, що не тлїнним сріблом або золотом викупились од марного життя вашого, від отцїв переданого,

19 но дорогоцїнною кровю Христа, як непорочного і чистого агнця,

20 призначеного перш настання сьвіта, обявленого в останнї часи задля вас,

21 що через Його віруєте в Бога, котрий воскресив Його з мертвих і дав Йому славу, щоб віра ваша і надїя була на Бога.

22 Душі ваші очистивши, в послусї правди Духом, на братню любов нелицемірну, із чистого серця любіте один одного щиро,

23 як народжені не з тлїнного сїмя, а з нетлїнного, через слово Бога живого і пробуваючого по вік.

24 Бо "всяке тїло, як трава, і всяка слава чоловіча, як цьвіт на траві: Зісохла трава і цьвіт її упав;

25 а слово Господнє пробуває по вік." Се ж слово - благовіствоване між вами.


1-е Петра 2

1 Тим то, відложивши всяку злобу, і всякий підступ і лицемірство і зависть і всяку осуду,

2 яко ж новорожденні дїти будьте жадні словесного чистого молока, щоб у ньому виросли на спасеннє;

3 коли покушали, що благий Господь.

4 Приступаючи до Него, до каменя живого, від людей відкинутого, від Бога ж вибраного, дорогого,

5 і самі, яко живе каміннє, будуйте дім духовний, сьвященство сьвяте, щоб приношено духовні жертви любоприємні Богу через Ісуса Христа.

6 Тим то й стоїть в писанню: "Ось, кладу в Сионї угольний, камінь, вибраний, дорогий; і віруючий в Него не осоромить ся."

7 Оце ж вам віруючим, - дорогий, неслухняним же "камінь, що відкинули будівничі, та став ся у голову угла, - камінь спотикання і скеля поблазнї";

8 і спотикають ся, не слухаючи слова, на що вони й полишені.

9 Ви ж - рід вибраний, царське сьвященство, нарід сьвятий, люде прибрані, щоб звіщали чесноти Покликавшого вас із темряви у дивне своє сьвітло;

10 ви, колись і не народ, а тепер народ Божий; непомилувані, а тепер помилувані.

11 Любі, молю, як чужосторонцїв і прохожих, ухилятись від тїлесного хотїння, котре воює проти душі,

12 і вести добре життє своє між поганами, щоб, у чому судять вас яко лиходїїв, наглядаючи добрі дїла (ваші), славили Бога в день одвідання.

13 Тим то коріть ся всякому чоловічому начальству ради Господа: чи то цареві, яко значному,

14 чи то начальникам, яко від него посланим на одмщеннє лиходїям, а на хвалу добротворцям.

15 Така бо воля Божа, щоб ви, роблячи добро, затикали уста невіжи безрозумних людей,

16 яко свобідні, а не яко ті, що мають свободу за покриттє злоби, а яко слуги Божі.

17 Усїх шануйте; браттівство любіте; Бога лякайтесь; царя честїть.

18 Слуги, з усяким страхом корітесь панам, не тільки добрим і лагідним, а також лукавим.

19 Се бо угодно перед Богом, коли хто ради совісти Божої переносить смуток, страждаючи не по правдї.

20 Яка бо похвала, коли, согрішаючи й биті в лице, терпите? Тільки коли добре робите, і, страждаючи терпите, то се угодно перед Богом.

21 На се бо ви покликані, бо і Христос страждав за вас, оставляючи вам приклад, щоб ви йшли слїдом за Його стопами;

22 котрий не зробив гріха, анї не знайдено підступу в устах Його;

23 котрий, злословлений, не злословив, і страждаючи, не грозив, а передав Судячому праведно;

24 котрий гріхи наші сам піднїс на тїлї своїм на дереві, щоб ми, для гріхів умерши, правдою жили; котрого "ранами сцїлились".

25 Були бо ви, як вівцї блукаючі; тільки ж вернулись нинї до Пастиря і Владики душ ваших.


1-е Петра 3

1 Також і жінки, корітесь своїм чоловікам, щоб і ті, що не корять ся слову, життєм жінок без слова були з'єднані,

2 дивлячись на чисте життє ваше у страху (Божому).

3 Ваша окраса нехай не буде зовнїшнє заплїтаннє волосся і убираннє в золото, або з'одяганнє в одежу;

4 а потайний серця чоловік, у нетлїнню лагідного й тихого духа, що перед Богом многоцїнне.

5 Так бо колись і сьвяті жінки, що вповали на Бога, украшали себе, корячись своїм чоловікам;

6 як Сарра слухала Авраама, паном його зовучи, котрої ви стали дїтьми, добре роблячи і не лякаючи ся нїякого страху.

7 Чоловіки також, домуйте разом з ними по розумі, яко більше слабосильній посудинї жіночій віддаючи честь, яко і спільні наслїдники благодати життя, щоб не з'упинялись молитви ваші.

8 Наконець же, будьте усї одної думки, милосердуючі, братолюбні, сердечні, привітливі;

9 не віддаючи зло за зло, або докір за докір; а насупроти благословляйте, знаючи, що на те ви покликані, щоб благословеннє наслїдили.

10 "Хто бо хоче життє любити, і видїти днї добрі, нехай вдержить язик свій від злого, й уста свої, щоб не говорити зради;

11 нехай ухиляєть ся від злого, і робить добре; нехай шукає впокою, і побиваєть ся за ним.

12 Бо очі Господнї на праведних, і уші Його на молення їх; лице ж Господнє проти тих, що зле роблять."

13 І хто ж такий, що заподїяв би вам лихо, коли будете наслїдниками доброго?

14 Тільки ж, коли б і страждали задля правди, блаженні ви; страху ж їх не бійтесь, анї трівожтесь;

15 а Господа Бога сьвятїть у серцях ваших. Бувайте завсїди готові дати одвіт всякому, що домагаєть ся від вас слова про вашу надїю, з лагідностю і страхом;

16 маючи совість добру, щоб, у чому судять вас, яко лиходїїв, осоромились ті, що докоряють добре життє ваше в Христї.

17 Лучче бо, коли воля Божа, пострадати за добрі дїла, анїж за дїла лихі;

18 тому що й Христос, щоби привести нас до Бога, один раз пострадав за гріхи наші, Праведник за неправедних, що був умертвений по тїлу, но ожив духом,

19 в котрому і тим духам, що в темницї, прийшовши, проповідував,

20 колисьто неслухняним, як того часу дожидало (їх) довготерпіннє Боже, за днїв Ноя, як строїв ся ковчег, в котрий мало, то єсть, вісїм душ, спасло ся од води;

21 чого образ хрещеннє (не відложеннє тїлесної нечистоти, а совісти доброї обітниця перед Богом), що і нас тепер спасає через воскресеннє Ісуса Христа,

22 котрий єсть по правицї в Бога, зійшовши на небо, котрому покорились ангели і властї і сили.


1-е Петра 4

1 Тим же то, коли Христос страждав за нас тїлом, то й ви тією самою думкою оружіть ся; хто бо страждав тїлом, перестав грішити,

2 щоб уже не по хотїнню чоловічому, а по волї Божій, жити остальний час у тїлї.

3 Доволї бо з нас минувшого часу життя, що чинили волю поган, ходячи в розпустї, пристрастях, пияньстві, бенкетах, напитках і мерзських ідолослуженнях.

4 Чим і дивують ся, що ви не біжете разом з ними на розлив розпусти, хулячи;

5 котрі дадуть одвіт Тому, що готов судити живих і мертвих.

6 На се бо і мертвим проповідувано благовістє, щоб приняли суд по чоловіку тїлом, і жили по Бозї духом.

7 Усьому ж конець наближив ся. Будьте ж оце мудрі і тверезі до молитов.

8 Перш усього ж майте один до одного щиру любов, бо любов покриває множество гріхів.

9 Будьте гостинні один для одного без дорікання.

10 Кожний, яко ж приняв дар, так ним нехай служить один одному, як добрі доморядники всякої благодати Божої.

11 Коли хто говорить, то нехай говорить як слова Божі; коли хто служить, нехай же служить по силї, котру подає Бог; щоб у всьому прославляв ся Бог через Ісуса Христа, котрому слава і держава по вічні віки. Амінь.

12 Любі, не чудуйтесь розпаленнєм, що буває вам на спокусу, наче б вам що дивного довело ся;

13 а радуйтесь, яко ж маєте участь в страданнях Христових, щоб і в одкриттю слави Його радувались і веселились.

14 Коли докоряють вас за імя Христове, - ви блаженні; Дух бо слави й Бога почиває на вас; ними він хулить ся, вами ж прославляєть ся.

15 Тільки ж нїхто з вас нехай не постраждає яко душегубець, або злодїй, або лиходїй, або як бунтівник;

16 коли ж яко Християнин, то нехай не соромить ся, а прославляє Бога за сю участь.

17 Бо пора початись судові від дому Божого; коли ж найперш од нас, то який конець тих, що не корять ся благовістю Божому?

18 І коли "праведник тільки що спасеть ся, то безбожник і грішник де явить ся?"

19 Тим то й страждаючі по волї Божій, як вірному Творцеві, нехай передають душі свої, роблячи добре.


1-е Петра 5

1 Старших між вами молю, яко товариш-старший і сьвідок страдання Христового, і спільник слави, що має відкритись:

2 пасїте стадо Боже, що у вас, доглядаючи не по неволї, анї для поганої користї, а з доброго серця;

3 анї пануйте над народом, а взором будьте стада;

4 і як явить ся Пастир-Начальник, приймете невянучий слави вінець.

5 Саме так, молодші, коріть ся старшим; усї ж, один одному корячись, смирностю підпережіть ся; бо "Бог гордим противить ся, смирним же дає благодать."

6 Смиріть ся ж під сильну руку Божу, щоб піднїс вас угору свого часу;

7 всяку журбу вашу скинувши на Него, бо Він стараєть ся про вас.

8 Тверезїть ся, пильнуйте, бо противник ваш, диявол, як лев рикаючий, ходить, шукаючи кого пожерти;

9 проти него вставайте тверді вірою, знаючи, що такі страждання доводять ся і братівству вашому в сьвітї.

10 Бог же всякої благодати, покликавший нас до вічньої своєї слави в Христї Ісусї, коли трохи пострадаєте, Він нехай звершить вас, утвердить, укріпить і оснує (непорушно).

11 Йому слава і держава по вічні віки. Амінь.

12 Через Сильвана, вірного вам брата, як думаю, коротко написав, наповідаючи і сьвідкуючи, що се правдива благодать Божа, в котрій стоїте.

13 Витає вас вибрана з вами (церков) в Вавилонї, і Марк, син мій.

14 Витайте один одного у цїлуванню любови. Впокій вам усїм, що в Христї Ісусї. Амінь.