2-е Петра 1

1 Від Симона Петра, раба і апостола Ісуса Христа, до тих, хто одержав ту ж віру, що й ми - від Бога нашого і Спасителя Ісуса Христа праведного.

2 Хай множаться мир і благодать через пізнання Бога, Ісуса нашого Господа.

3 Все, що потрібно для духовного життя і служіння Богу, надано Ісусом, який має силу Божу. Це сталося, бо ми знаємо Того, Хто покликав нас славою і добротою.

4 І завдяки славі й доброті Своїй Він дав нам дорогоцінні й великі обіцянки, що зможемо ми стати подібними Самому Богу, що зможемо уникнути тління, яке панує у світі через лихі людські бажання,

5 І тому докладіть усіх зусиль, щоб додати до віри вашої доброчинність, а до доброчинності знання.

6 Щоб до знань ви змогли додати стриманість, а до стриманості - терпіння, а до терпіння - благочестя.

7 Щоб до благочестя ви змогли додати братолюбство, а до братолюбства - любов.

8 І якщо все це у вас є і примножується, то дієво й плідно ви досягнете повного розуміння нашого Господа Ісуса Христа.

9 А хто не має цього, той сліпий, бо недалекоглядний. Він забув, що був очищений від гріхів своїх минулих.

10 Тому, браття, намагайтеся знову й знову доводити, що ви справді покликані й обрані Богом. Бо якщо ви йдете цим шляхом, то ніколи не спіткнутися вам і не впасти.

11 І будете ви жаданим Гостем у Вічному Царстві Господа нашого і Спасителя Ісуса Христа.

12 Ось чому я завжди буду нагадувати вам про все це, навіть якщо ви знаєте і утвердилися в істині, що відкрилася вам.

13 І вважаю я єдиноправильним повсякчас нагадувати вам про це, поки живу я в цьому тілі.

14 Адже знаю я, що скоро залишу тіло своє, як відкрив мені Господь наш Ісус Христос.

15 Отже, я буду робити все від мене залежне, щоб і після того, як покину я цей світ, ви про все це завжди пам'ятали.

16 Ми спиралися не на хитромудрі людські історії, коли сповіщали вам про силу і пришестя Господа нашого Ісуса Христа. Ми самі були свідками Його величі.

17 Він одержав честь і славу від Бога-Отця. Бо до Нього злинув голос зі Слави Всевишньої: «Це Син Мій улюблений, що Його Я вподобав».

18 Ми теж чули цей голос, що лунав з небес, коли ми були з Ним на Святій горі.

19 Ми також вважаємо послання пророків найнадійнішими. І правильно ви робите, коли звертаєтеся до них. Вони подібні до світла, що розганяє темряву, аж доки не прийде світання і ранкова зірка не засяє у серцях ваших.

20 Перше, що маєте ви зрозуміти, - це те, що жодне з пророцтв у Святому Письмі не було вигадане самими пророками.

21 Бо ніяке пророцтво не прийшло з волі людини. Ні, люди, натхнені Святим Духом, висловлювали послання Божі.

2-е Петра 2

1 Але з'являлися серед людей і лжепророки, так само, як і серед вас будуть лженаставники. Вони будуть нести згубні вчення і заперечувати Господа, Який заплатив за їхню свободу. Тим самим вони самі ведуть себе до загибелі.

2 І багато хто йтиме за ними у своїй розпусті. І через них путь істинний буде зневажений.

3 Жадібні, вони зароблятимуть на вас, обдурених їхніми облесливими словами. Загибель їхня неминуча, і вирок давно винесено.

4 Адже Бог не помилував ангелів, які грішили, а відправив їх до темного підземелля Тартару, щоб перебували там аж до самого суду.

5 Бог не помилував і світу древнього, але захистив Ноя, людину, що проповідувала праведне життя, і ще сімох, коли Він наслав потоп на світ безбожників.

6 Він прирік міста Содом і Ґоморру і спопелив їх. То був приклад суду над нечестивцями, щоб знали, що з ними трапиться.

7 Але Він врятував праведну людину Лота, який був пригнічений розпусною поведінкою нечестивих.

8 Цей добрий чоловік мучився в душі своїй праведній через беззаконні вчинки, які він бачив і про які він чув, живучи день у день серед них.

9 Отож Господь знає, як благочесних спасти від випробувань. І так само Він знає, як неправедних дотримати до Дня Суду, коли їх буде покарано.

10 Це покарання - головним чином для тих, хто потурає брудній хтивості своїй, своїй людській природі й зневажає Його владу. Вони зухвалі й самовпевнені. Вони не бояться зневажати ангелів славних.

11 Хоч ангели й дужчі й могутніші, вони ж ніколи не обмовляють цих людей перед Господом!

12 А люди ці, мов та звірина нерозумна, що чинить згідно з природою своєю, оскільки народжена для того, щоб її спіймали і вбили. І подібно звірині вони ганять те, чого не розуміють. І як та худоба дика, вони будуть забиті.

13 Їхнє зло їм воздасться злом. Вони уявляють собі насолоду як розпусту й пиятику серед білого дня. Це погань і скверносії. Коли вони пристають до ваших учт, то насолоджуються своїми обманами.

14 У них хтиві очі, які дивляться на жінку тільки як на предмет перелюбу. Вони не можуть спинитися в гріховності своїй. Вони зваблюють нестійких. Серця їхні повні жадоби. Вони прокляті.

15 Вони заблукали, збилися з путі праведного. І пішли вони дорогою Валаама, сина Восора, який любив одержувати плату за неправедне.

16 Йому було показано ослицею, що він неправий, коли ослиця заговорила людським голосом і зупинила безумного провидця.

17 Ці лжепророки - це сухі безводні джерела, це гнані бурею хмари. На них чекає морок темряви вічної.

18 Вони пусто вихваляються і використовують як спокусу тілесні бажання, які ведуть до необачного життя, і зваблюють людей, які тільки-но втекли від тих, хто живе в омані.

19 Вони обіцяють тим людям свободу, хоча самі є раби розтління. Адже людина є рабом того, хто підкорив її.

20 Бо коли люди, прийнявши й пізнавши Господа нашого і Спасителя Ісуса Христа, відійшли від опоганення світу, а потім знову погрузли в ньому, переможені, цього разу їхня доля буде ще гіршою, ніж коли вони вперше стали на шлях розпусти.

21 Краще для них було б і не пізнавати праведного путі, ніж пізнати святу заповідь, передану їм, і знову зректися її.

22 Що трапляється з такими, справедливо твердить прислів'я: «Пес повертається до свого ж блювотиння» або «Як свиню не мий, вона все одно болото знайде знов».

2-е Петра 3

1 Дорогі друзі! Це вже друге послання пишу я вам. І в обох намагався нагадуванням пробудити ваш чесний розум,

2 щоб пам'ятними були слова, що їх у минулому донесли до нас святі пророки, щоб також пам'ятною була заповідь Господа нашого й Спасителя, передана через апостолів.

3 По-перше, ви мусите зрозуміти, що у дні останні з'являться зухвалі насмішники, які живуть згідно зі своїми бажаннями.

4 Вони насміхатимуться з вас і спитають: «А як же обітниця щодо Його пришестя? Наші предки померли, і все ж таки усе йде без змін - аж від часів сотворіння світу».

5 Але стверджуючи таке, вони навмисне забувають, що небо й земля існували споконвіку. Землю ж було створено з води, за волею Божою, і завдяки воді існує вона.

6 Ті ж сили діяли в минулі часи, коли світ загинув, водою затоплений.

7 І за цим самим словом теперішні небеса й земля зберігаються до того дня, коли небеса розверзнуться і все на землі буде піддано вогню. Це станеться тоді, коли безбожні люди будуть засуджені і знищені.

8 Та не забувайте, дорогі мої друзі, що для Бога один день - як тисяча літ, а тисяча років - як один день.

9 Дехто вважає, що Господь бариться з виконанням обітниці Своєї. Ні, Він виявляє до нас терпіння, оскільки не хоче смерті жодної людини. Навпаки, Він хоче, щоб усі прийшли до покаяння.

10 Але День Господень підкрадеться зненацька, як злодій. І небеса тоді зникнуть зі страшенним громом, тіла небесні вогонь зжере, і зникне земля. І люди на землі, і всі їхні діла - все буде віддано вогню.

11 Оскільки все буде так зруйновано, то подумайте, якими мусите бути ви. Адже вам належить життя присвятити Богу, і вчинки ваші повинні бути благочесними.

12 Ви маєте чекати і прискорювати прихід Дня Господнього. З приходом його небеса вогнем будуть зруйновані, і нібесні тіла від жару розплавляться.

13 Але згідно з Божою обітницею ми сподіваємося нових небес і нової землі, де оселиться праведність.

14 Ось чому, дорогі друзі мої, поки сподіваєтеся, щоб це сталося, робіть усе від вас залежне, щоб постати незаплямованими, бездоганними в мирі з Ним.

15 І пам'ятайте, що терпіння Господа означає спасіння, як і писав вам наш улюблений брат Павло з мудрістю, що була йому Богом дарована.

16 Як і в усіх інших своїх посланнях, де він говорить про ці речі, дещо буває важко зрозуміти. Неуки та нестійкі у вірі перекручують їх, як вони роблять і щодо інших писань, і накликають цим на себе погибель.

17 Отож, любі мої друзі, знаючи все наперед, пильнуйте, щоб не збили вас зі шляху помилки неслухняних і щоб не відступилися ви.

18 Зростайте в милості й пізнанні Господа нашого і Спасителя Ісуса Христа. Слава Богу віднині і во віки віків!