До филипiйцiв 1

1 Павло і Тимофій, слуги Ісуса Христа, шлють вітання всім вам, Божим людям в Ісусі Христі, що живуть у Филипах разом з вашими опікунами і слугами.

2 Благодать і мир вам від Бога, Отця нашого Господа Ісуса Христа.

3 Щоразу дякую я своєму Богові, згадуючи про вас.

4 Кожна моя молитва за всіх вас сповнена радості.

5 Адже ви проповідуєте Добру Звістку зі Мною від найпершого дня й донині.

6 Я певний у тому, що той, хто розпочав благодійну справу серед вас, продовжуватиме її аж до того дня, коли Христос прийде знову й завершить її.

7 Мені так і належить думати про вас, бо маю вас у серці своєму. І не лише у в'язниці, а й коли я захищаю й непохитно утверджую Добру Звістку, ви завжди були спільниками моїми у милості Божій.

8 І Бог мені свідок, що я дбаю про вас усіх любов'ю Ісуса Христа.

9 І ось молитва моя. Щоб любов ваша все більше зростала разом із знанням і чистою проникливістю,

10 молюся я, щоб у вас були ці якості, щоб завжди могли вибрати найкраще й залишатися чистими і бездоганними до Дня пришестя Христового

11 щоб ви з допомогою Ісуса Христа сповнилися плодами праведності во славу і хвалу Божу.

12 Браття, я хочу, щоб ви знали, що все, що сталося зі мною, сприяло поширенню Доброї Звістки.

13 Бо вся сторожа палацу та всі інші дізналися, що причиною мого ув'язнення є те, що я наслідницю Христа.

14 До того ж через моє ув'язнення більшість братів у Господі підбадьорилася. Вони проповідують слово Боже більш відверто і без страху.

15 Це правда, що дехто з них проповідує Христа через заздрість і суперечки. Та інші - завдяки своїй добрій волі.

16 Такі люди роблять це через свою любов, бо знають, що Бог поставив мене захищати Добру Звістку.

17 Інші ж говорять про Христа через своє егоїстичне честолюбство і нещиро, бо думають, що зможуть зробити мені прикрість, поки я ув'язнений.

18 Та яке це має значення? Важливо те, що так або інакше - з корисливих міркувань, чи щиро - Христа проголошують, а це мені на радість. Це тішитиме мене і надалі.

19 Адже знаю я, що матиму визволення завдяки вашим молитвам і допомозі від Духа Ісуса Христа.

20 Моє ревне чекання і надія, що я не буду посоромлений нічим, а з усією своєю сміливістю, як завжди, і особливо тепер, вихвалятиму Христа у тілі своємуЦбайдуже, чи житиму я, чи помру.

21 Бо життя для мене - це Христос, а смерть - надбання.

22 Якщо ж і надалі житиму я в цьому тілі, то зазнаю втіхи від плодів своєї праці. Отже, не знаю, що мені вибрати.

23 Мені важко зробити вибір. Маю я бажання піти з цього життя і бути з Христом, бо було б це значно краще.

24 Але лишитися в тілі своєму важливіше для вас.

25 І оскільки я переконаний в цьому, то знаю, що залишатимуся тут і буду з вами всіма заради вашого розвитку і втіхи, що йдуть від віри,

26 щоб ви могли ще більше радіти в Христі Ісусі через мене, коли я знову до вас прийду.

27 Але у всякому разі живіть послідовно з Доброю Звісткою про Христа, щоб чи буду я з вами, чи далеко, зможу почути, що ви стійкі, з єдиним серцем і душею боротеся за віру, що проголошена в Добрій Звістці.

28 Не лякайтеся тих, хто проти вас. Ваша мужність є доказом від Бога, що вони всі будуть знищені, а ви - врятовані.

29 Бо привілей дарований вам: не лише вірити в Христа, але також і страждати за Нього.

30 Ви вступили в ту ж саму боротьбу, в яку, як ви бачили, було втягнуто й мене. І, як ви чуєте, я в ній і тепер.

До филипiйцiв 2

1 Отже, якщо є серед вас якась втіха в Христі, якщо маєте якусь радість, що йде від любові, якщо є така спільність духу, якщо маєте співчуття і милосердя,

2 то доповніть же радість мою, думаючи однаково, маючи одну й ту саму любов, з'єднавшись, живучи у злагоді.

3 Не робіть нічого через заздрість або нікчемну зарозумілість. Краще в покірливості своїй вважайте іншого кращим за себе.

4 Кожен має переслідувати не лише свої інтереси, а й зважати на інтереси інших.

5 У житті своєму ви маєте думати й чинити так, як Христос Ісус.

6 Хоч і був Богом за природою, Він не вважав Свою рівність Богові скарбом, за який треба триматися.

7 Він полишив Своє місце із Богом, став рабом, звичайною людиною. І ставши таким,

8 принизив Себе, був покірливим до смерті - аж до смерті на хресті.

9 Через те Бог возніс Його і звеличив до таких висот і дав Йому ім'я, що вище від будь-якого іншого імені,

10 щоб усі, що на небі, на землі і під землею, схилили коліна во славу імені Ісусового.

11 І щоб усі уста мовили, що Ісус Христос - Господь на славу Бога Отця.

12 Тож дорогі мої друзі, як ви корилися мені не лише коли я був серед вас, але ще навіть більше коли я далеко, так само продовжуйте працювати заради вашого спасіння з повним благоговінням перед Богом.

13 Бо це є Бог, хто працює в вас, викликаючи прагнення і вчинки, бажані Йому.

14 Робіть усе без нарікань та суперечок,

15 щоб могли бути невинними й чистими дітьми Божими, бездоганними поміж розбещених і зіпсованих людей, серед яких ви сяєте, як зірки у темному світі.

16 Несіть послання, що дарує життя. Робіть так, щоб я пишався вами у День повернення Христа, щоб побачив, що змагався я і трудився не даремно.

17 І навіть якщо кров моя проллється як жертва, що йде з приношеннями, та служінням віри вашої, все одно я щасливий і радію разом з усіма вами.

18 У свою чергу вам також слід звеселитися і ділити свою радість зі мною.

19 Я маю надію в Господа Ісуса послати скоро до вас Тимофія, щоб утішитися, коли почую про вас.

20 І хочу я послати саме його, бо не маю тут більше нікого, хто розділяє мої хвилювання і так щиро піклується про ваше благополуччя.

21 Адже всі інші преслідують лише свої інтереси, нехтуючи інтересами Ісуса Христа.

22 Вам відомо, що він за чоловік, і що, як син батькові своєму, служив він зі мною, поширюючи Добру Звістку.

23 Тож маю надію негайно відіслати його до вас, як тільки побачу, як ідуть мої справи.

24 Я впевнений в Господі, що я скоро сам прийду.

25 Я вважаю за необхідне послати до вас Епафродита, мого брата в Христі, товариша в труді та соратника, і якого ви допомагти мені у скруті моїй.

26 Я вирішив це зробити, бо він сумує за вами всіма, й дуже занепокоївся, коли ви дізналися, що він хворів.

27 Він і справді дуже хворів, мало не вмер. Та Бог змилувався над ним (і не лише над ним, а й наді мною), щоб я не мав ще більшого горя.

28 І тому я ще більш прагну послати його, щоб ви, побачивши його, зраділи знову, і щоб мені позбутися свого смутку.

29 Тож вітайте його в Господі з великою радістю, шануйте таких людей.

30 Його слід шанувати, бо він мало не вмер, працюючи в ім'я Христове, він важив життям, щоб служити мені так, як ви не могли.

До филипiйцiв 3

1 Більш того, брати мої, радійте в Господі. Мені не важко писати вам знову одні й ті самі речі, а для вас це повчально.

2 Стережіться «собак»! Стережіться працівників лихих! Стережіться тих, що калічать тіла ваші!

3 Бо ми - це ті, хто воїстину обрізані, хто служить Духом Божим, хто пишається Христом Ісусом і не довіряє плоті.

4 Хоча сам я маю підстави довіряти зовнішнім речам. Якщо хтось гадає, що він має підстави довіряти зовнішнім речам, то я їх маю більше.

5 Мені зробили обрізання, коли мені було вісім днів від народження, належу я народові ізраїльському, з коліна Веніаминового. Я чистокровний єврей, а за своїм ставленням до Закону - фарисей.

6 Я ревно переслідував церкву. Щодо відданості Закону, то я був бездоганним.

7 Завдяки Христові все те, що було надбанням для мене, зараз я вважаю втратою своєю.

8 Крім того, я все вважаю за ніщо порівняно з величчю пізнання Христа Ісуса, Господа мого. Заради Нього я зрікся всього і вважаю все за сміття, нездатним допомогти здобути Христа

9 і знайти себе самого в Ньому з праведністю, що йде не від Закону, а від віри в Христа, з праведністю, що йде від Бога й зумовлена вірою.

10 Я хочу пізнати Христа і таку силу, що виявилася з Його воскресіння із мертвих. Я також хочу пізнати страждання Христа, розділити їх з Ним і уподібнитися Йому в Його смерті.

11 Так я сподіваюся досягти воскресіння з мертвих.

12 Я маю на оці не те, що вже досягнув мети, або став досконалим. Я й далі докладаю зусилля, щоб досягти того, заради чого мене вибрав Ісус Христос.

13 Браття, я не вважаю, що вже досягнув мети. Та є одна річ, якої я завжди дотримуюся. Я не думаю про те, що лишилося позаду, а роблю все можливе, щоб досягти того, що попереду мене.

14 Я докладаю зусиль, щоб здобути ту небесну винагороду, яку Бог покликав мене одержати через Христа Ісуса.

15 Тож нехай всі з нас, хто зрілі, думають так. Якщо ж ви маєте іншу думку про те чи інше, то Бог і це вам пояснить.

16 Давайте лише триматися тієї істини, яку ми вже пізнали.

17 Браття, наслідуйте мене. Дивіться на тих, хто живе за прикладом, що ми його вам показали.

18 Бо як я вам уже багато разів казав і зараз, плачучи, кажу знову, багато хто живе як ворог хресту Христовому.

19 Доля їхня - погибель, їхній Бог - черево. Вони вихваляються тим, чого слід було б соромитися. Думають вони лише про справи земні.

20 Батьківщина ж наша - на небі. Звідти ми також чекаємо на Спасителя Господа Ісуса Христа.

21 Силою, якою Він може підкорити Собі все, змінить Він наші принижені тіла, щоб вони стали подібними до Його славного Тіла.

До филипiйцiв 4

1 Отже, брати мої любі, Я дуже за вами сумую і хочу вас бачити. Ви - щастя моє і вінець мій. Будьте стійкими у вірі своїй, як я казав вам.

2 Я закликаю Еводію та Сиптихію бути в згоді між собою в Господі.

3 Я також прошу тебе, мій вірний соратнику, допомагай цим жінкам, що боролися разом зі мною, Клементом, та іншими соратниками, поширюючи Добру Звістку, і чиї імена занесені до книги життя.

4 Возрадуйтеся в Господі і робіть це завжди. І знову я кажу: возрадуйтеся!

5 Нехай ваша доброта стане відома усім. Господь близько.

6 Ні про що не турбуйтеся. За будь-яких обставин через молитву і через благання, разом з подякою нехай прохання ваші стануть відомі Богові.

7 І мир, що йде від Бога, що вище людського розуміння, буде стерегти серця ваші та думки в Христі Ісусі.

8 На закінчення, браття скажу вам: думайте лише про те, що правдиве, благородне, справедливе, чисте, приємне, почесне, відмінне, й гідне похвали!

9 Робіть те, чого навчилися, що одержали й почули від мене. І робіть це так, як, ви бачили, роблю я. І Бог, джерело миру - буде з вами.

10 Я вельми зрадів у Господі, бо ви знову почали піклуватися про мене. Звісно ж, ви й раніше піклувалися, але не мали можливості показати це.

11 Кажу так не тому, що маю потребу в цьому. Бо я навчився бути задоволений в будь-яких умовах.

12 Я знаю, що то значить жити в нестатках і в достатку. За будь-яких обстав я навчився бути задоволений: чи ситий я, чи голодний, в статках чи в бідності.

13 Я все можу знести завдяки Тому, Хто зміцнює мене.

14 Та ви добре зробили, шо розділили турботи мої.

15 Ви, филипійці, самі знаєте, що на початку проповідування Доброї Звістки, коли я покинув Македонію, жодна церква не стала моїм спільником у віддаванні та прийманні, окрім вас.

16 Бо навіть коли я перебував у Салоніках, неодноразово ви надсилали допомогу мені у скруті.

17 Не тому, що я прагну дарунків, а тому, що хочу, щоб ви мали добро, що приходить, коли віддаєш.

18 Я маю сповна і навіть більше. Я маю більше, ніж потребую, відтоді, як одержав від Епафродита дарунок, надісланий вами. Ваш дарунок благоуханий, жертва бажана і приємна Богові.

19 І Бог мій вдовольнить усі ваші потреби через славне багатство Своє в Ісусі Христі.

20 Слава Богові нашому й Отцю на віки вічні! Амінь.

21 Вітайте всіх людей Божих у Христі Ісусі. Браття, які зі мною, вітають вас.

22 Усі люди Божі вітають вас, а особливо ті, що з цезаревого дому.

23 Благодать Господа Ісуса Христа з вами.