1-е до салонiкiйцiв 1

1 Від Павла, Силуана й Тимофія церкві салонікійській, що належить Богу Отцю і Господу Ісусу Христу. Благодать Божа вам і мир.

2 Ми завжди дякуємо Богові за вас усіх і згадуємо про вас у своїх молитвах.

3 Ми ніколи не забуваємо перед Богом Отцем нашим про труди ваші завдяки вірі, про працю вашу, що йде від любові вашої, і про терпіння ваше, що надихане надією на Господа нашого Ісуса Христа.

4 Ми знаємо, браття улюблені Богом, що Він вподобав саме вас.

5 Бо наша благовість дійшла до вас не лише словами, а з силою, з Духом Святим, з глибоким переконанням. Ви знаєте, як ми жили, коли були з вами. І це було заради вас.

6 І ви стали наслідувати нас і Господа. Ви прийняли послання серед багатьох мук і з радістю, що йде від Святого Духа.

7 Отож бо й стали ви взірцем для всіх віруючих у Македонії та Ахаї.

8 Бо Слово Господнє йшло від вас, і було його чути не лише в Македонії й Ахаї. І про віру вашу стало відомо по всіх усюдах. Тож нам не треба нічого казати.

9 Вони самі про нас говорять, про те, як прийняли ви нас, і про те, як відвернулися ви від бовванів до Бога, щоб служити живому та істинному Богові,

10 і щоб очікувати пришестя Його Сина з неба - Того, Кого Бог воскресив із мертвих, а саме Ісуса, Який спасе нас від прийдешнього гніву Божого.

1-е до салонiкiйцiв 2

1 Браття, ви самі знаєте, що наш прихід до вас не був марним.

2 Як вам відомо, до того ми зазнали страждань і зневаги у Филипах. Але з допомогою нашого Бога ми відважилися проповідувати вам Добру Звістку, що йде від Бога, незважаючи на сильний опір.

3 Насправді вчення наше не є наслідком ні обману, ні нечистих намірів, ні лукавства.

4 Навпаки, ми говоримо як люди, що їх Бог визнав гідними, як люди, яким Він довірив нести Добру Звістку. Тож ми не людям намагаємося догоджати, а Богові, Який випробовує серця наші.

5 Як ви знаєте, ми ніколи не приходили до вас з улесливими словами, проповіді наші ніколи не були засобом приховати нашу пожадливість. Бог тому свідок!

6 Ми не шукали похвали від людей - ні від вас, ані від кого іншого.

7 Хоч ми й могли б прийти з важкими вимогами як апостоли Христові. Але ми були лагідні з вами, ніби мати, що з любов'ю дбає про дітей своїх.

8 Відчуваючи таку любов до вас, ми готові були розділити з вами не лише Добру Звістку Божу, але й життя наше. Бо ви стали для нас такими любими.

9 Браття, ви пам'ятаєте наш тяжкий труд. Ми працювали день і ніч, проповідуючи вам Добру Звістку Божу, щоб нікого з вас не обтяжувати.

10 Ви тому свідки і Бог тому свідок, як свято, праведно й бездоганно поводилися ми з вами, віруючими.

11 Ви добре знаєте, що ставилися ми до кожного з вас, як батько до своїх власних дітей.

12 Ми підбадьорювали вас, втішали й спонукали жити так, як це бажано Богові. Він закликає вас увійти до Його Царства й розділити Його славу.

13 Тому ми постійно дякуємо Богові, що, одержавши послання Боже, від нас почуте, ви прийняли його не як людське слово, ви сприйняли його таким, яким воно є насправді - посланням Божим, що діє у вас, віруючих.

14 Бо ви, браття, стали наслідувати в Ісусі Христі Церкви Божі, що в Юдеї. Ви постраждали від своїх співвітчизників так само, як і вона від своїх - юдеїв.

15 Ті євреї вбили Господа Ісуса і пророків. Вони повиганяли нас, вони не до вподоби Богові і виступають проти всіх людей.

16 Вони це довели, намагаючись перешкодити нам проповідувати поганам, щоб ті змогли спастися. Всі ці гріхи, що вони завжди чинять, скоро переповнять чашу гріхів їхніх. І зрештою їх спіткає гнів Божий.

17 Щодо нас, браття, то ми розлучилися ненадовго. Ми розлучилися тілом, а не думками. Ми сповнені великого бажання побачити вас.

18 Так, ми дуже хотіли прийти до вас. Особливо я, Павло, знову і знову намагався прийти, але сатана перешкоджав нам.

19 Тож хіба не ви наша надія, радість і вінець наш, яким ми так пишатимемося, коли станемо перед Господом нашим Ісусом в день Його пришестя?

20 Так, ви наша слава і радість!

1-е до салонiкiйцiв 3

1 Тож не в змозі це більше зносити, ми вирішили самі залишитися в Афінах.

2 Ми послали Тимофія, нашого брата і товариша в трудах Божих, у проголошенні Доброї Звістки про Христа. Ми послали його, щоб зміцнити вас і підбадьорити в вашій вірі,

3 щоб ніхто не похитнувся через ці труднощі, які маємо ми зараз. Бо ви самі знаєте, що ми призначені на це.

4 І коли ми були з вами, то наперед застерігали вас, що страждатимемо, тож воно так і сталося, як вам добре відомо.

5 Отже, не маючи змоги більше чекати, я вирядив Тимофія довідатися про вашу віру. Я боявся, щоб лукавий часом не спокусив вас, і щоб наш тяжкий труд не був марний.

6 Але Тимофій щойно повернувся від вас і приніс нам добру звістку про віру вашу і любов. Він сказав нам, що ви завжди тепло згадуєте про нас, і що маєте сильне бажання побачити нас так само, як і ми бажаємо побачити вас.

7 Тож у всіх наших розчаруваннях і гоніннях ми підбадьорилися вірою вашою, браття.

8 Так, ми тепер сповнені життя, бо знаємо, що ви міцно стоїте в Господі.

9 Яку подяку ми можемо віддати Богові за вас, за всю ту радість, що ми маємо перед нашим Богом?

10 Ми ревно молимось і вдень, і вночі, щоб змогли ми вас побачити знов і дати вам усе необхідне, аби зміцнити вашу віру.

11 Тож нехай сам Бог наш і Отець і Господь Ісус спрямують наш шлях до вас.

12 Нехай Господь примножить і збагатить вас любов'ю одне до одного й до всіх. Так само, як і ми сповнені любові до вас.

13 Нехай Він зміцнить серця ваші і зробить їх невинними й святими перед Богом нашим і Отцем у час пришестя Господа нашого Ісуса з усіма Його святими.

1-е до салонiкiйцiв 4

1 Браття! Зараз я маю ще дещо вам сказати: ми благаємо і закликаємо вас як послідовників Господа Ісуса. Ви одержали від нас учення, де сказано, як вам належить жити, щоб це було до вподоби Богові. Ви так і живете. Тож і далі чиніть так іще з більшим завзяттям.

2 Бо ви ж знаєте, які настанови ми дали вам волею Господа Ісуса.

3 А Бог ось чого бажає. Щоб ви були відданими Йому, щоб уникали розпусти.

4 Він бажає, щоб кожен із вас навчився контролювати тіло своє і тримати його у святості й честі,

5 а не віддаватися хіті й пристрасті, мов ті погани, що не знають Бога.

6 Він також бажає, щоб ніхто не кривдив брата свого і не обдурював його, бо Господь покарає людей за такі гріхи. Ми вам уже казали про це і застерігали вас.

7 Бог покликав нас не на те, щоб бути нечистими, а щоб ми стали відданими Йому в своїй святості.

8 Отже, хто відкидає вчення, той зневажає не людей, а Бога, Який дає вам також і Духа Святого.

9 Щодо любові вашої до братів і сестер в Христі, то ви не потребуєте, щоб ми писали вам про це. Адже Бог навчив вас самих любити одне одного.

10 І ви справді так і поводитеся з братами своїми по всій Македонії. Та ми бажаємо вам, браття, ще міцніше любити їх.

11 Прагніть жити в мирі, дбайте про своє діло, робіть усе своїми власними руками, як ми наказували вам.

12 Щоб сторонні поважали ваш спосіб життя, і щоб ви не залежали ні від кого в потребах своїх.

13 Ми хочемо, щоб ви знали, браття, про тих, хто помер, щоб ви не сумували, як інші, хто не має надії.

14 Бо коли ми віримо, що Ісус помер, а потім воскрес із мертвих, то ми віримо і в те, що Бог так само поверне з Ісусом тих, хто помер.

15 І те, що ми кажемо вам зараз, - послання Господнє. Ми, хто все ще житиме, коли буде пришестя Господнє, - звісно, ми не будемо попереду померлих.

16 Та коли голосно пролунає наказ Архангела і просурмлять Божі сурми, то Господь сам зійде з Неба, і ті, хто помер в Христі, воскреснуть першими.

17 Після цього ми, хто лишиться живими, будемо піднесені на хмари разом з ними, щоб зустрітися з Господом на Небесах. Отже, будемо з Господом вічно.

18 Тож втішайте одне одного цими словами.

1-е до салонiкiйцiв 5

1 Немає сенсу писати вам, браття, про часи і терміни.

2 Ви самі добре знаєте, що День Господа прийде несподівано, мов злодій уночі.

3 Люди кажуть: «Усе мирно і спокійно». І тоді зненацька настигає їх погибель, немов муки вагітної жінки. Їх не можливо уникнути!

4 Та ви, браття, перебуваєте не в пітьмі, щоб той День застав вас зненацька, немов злодій.

5 Бо всі ви належите світлу і дню. Ми не належимо ні ночі, ані темряві.

6 Тож не будемо спати, як інші, а пильнуймо і маймо самовладання.

7 Бо ті, що сплять, сплять уночі, і хто п'є - впивається вночі.

8 Оскільки ми належимо дню, то матимемо самовладання. Вберемося ж у панцир віри й любові та в шолом надії на спасіння.

9 Бог вибрав нас не для того, щоб зносили ми гнів Його, а щоб ми дістали спасіння через Господа нашого Ісуса Христа.

10 Він помер за нас, щоб ми, - чи живемо, чи вмерли вже - коли Він прийде, змогли жити разом із Ним.

11 Тож підбадьорюйте і зміцнюйте духовно одне одного, як ви це й робите.

12 Але благаємо вас, браття, шануйте тих, хто тяжко трудиться серед вас, керуючи вами і навчаючи вас у Господі.

13 Любіть їх і ставтеся до них з якнайбільшою повагою за труди їхні. Живіть у мирі між собою.

14 Ми благаємо вас, браття: наставляйте на розум ледарів, втішайте малодушних, допомагайте слабким. Будьте терплячі з усіма.

15 Пильнуйте, щоб ніхто не платив злом за зло, завжди намагайтеся робити добро одне одному і всім людям.

16 Будьте завжди радісні.

17 Постійно моліться.

18 Дякуйте Богові при всіх обставинах; це те, чого Бог хоче від вас в Христі Ісусі.

19 Не давайте згаснути Духові Святому.

20 Не ставтеся з презирством до пророцтва.

21 Зробіть звичкою для себе все перевіряти, щоб бути певними у тому, що те чи інше йде від Бога. Тримайтеся добра.

22 Стережіться всілякого зла.

23 І нехай сам Бог, Джерело миру, зробить вас чистими і відданими Йому. Нехай усе єство ваше - дух, душа і тіло - будуть збережені непорочними, коли прийде Господь наш Ісус Христос.

24 Бог покликав вас. Йому можна довіритися. Він здійснить це.

25 Браття, просимо, моліться й за нас.

26 Вітайте всіх братів святим поцілунком.

27 Заклинаю вас Господом прочитати цього листа всім братам.

28 Нехай благодать Господа нашого Ісуса Христа буде з вами.