До Тита 1

1 Від Павла, слуги Божого й апостола Ісуса Христа. Мене було послано поширювати віру Богом обраних людей і сприяти повному пізнанню істини, що пов'язана з відданим служінням Богові,

2 і таким чином дати обраним Богом людям надію на вічне життя. Бог, який не обманює, пообіцяв вічне життя ще до початку часів.

3 У належний час Він відкрив Слово Своє в проповіді, дорученій мені наказом Бога, нашого Спасителя.

4 Пишу я до Тита, мого істинного сина у нашій спільній вірі. Благодать і мир тобі від Бога Отця і від Ісуса Христа, Спасителя нашого.

5 Я залишив тебе на Криті ось для чого: щоб ти довів до пуття незакінчене і настановив старших у всіх містах, як я тобі наказував.

6 Треба поставити людей цілком бездоганних, які мають лиш одну жінку і діти яких також повинні вірити, і не повинні бути звинуваченими в розпусті й непокорі.

7 Опікун як той, кому довірена Божа робота, мусить бути бездоганним, незухвалим, врівноваженим, не повинен бути п'яницею, гарячковим або корисливим.

8 Він повинен бути гостинним, розсудливим, має любити все добре, жити праведно, бути побожним, мусить володіти собою.

9 Він має твердо дотримуватися правдивого послання, слова істини, якого його навчали, щоб заохочувати людей істинним вченням і спростовувати тих, хто проти нього.

10 Це дуже важливо, оскільки є багато заколотників, які верзуть нісенітниці і вводять в оману інших. Я кажу особливо про обрізаних.

11 Їх необхідно змусити замовкнути. Вони руйнують цілі сім'ї, навчаючи того, чого не повинні навчати. І роблять це для того, щоб домогтися вигоди нечесним шляхом!

12 Один із їхніх пророків сказав: «Критяни - завжди брехуни, злі тварюки й ледачі ненажери».

13 Це правда. Отже, завжди суворо докоряйте їм, щоб вони стали здоровими в своїй вірі,

14 і більше не звертали уваги на юдейські міфи чи на заповіді тих, хто відвернувся від істини.

15 Для чистих усе чисте, а для заплямованих гріхом і невіруючих немає нічого чистого. Їхній розум і сумління осквернені.

16 Вони твердять, що знають Бога, та вчинками своїми зрікаються Його. Вони гидкі й непокірливі, й довели, що неспроможні ні на які добрі діла.

До Тита 2

1 А ти сам завжди говори лише те, що відповідає істинному вченню.

2 Навчай літніх чоловіків мати самовладання, бути поважними, мудрими й міцними у вірі, любові й терпінні.

3 Також літніх жінок навчай, щоб вони поводилися, як належить святим людям. Вчи їх не бути пліткарками, не бути рабинями міцних напоїв. Вони повинні навчати інших добру,

4 щоб вони могли наставляти молодших жінок любити своїх чоловіків і дітей,

5 бути розсудливими й чистими, дбати про своє господарство, бути добрими, коритися чоловікам своїм. І тоді ніхто не зможе ганити Боже послання.

6 Молодих людей так само спонукай бути розсудливими.

7 У всьому сам будь взірцем добрих вчинків. У вченні своєму виявляй чесність і серйозність.

8 Хай мова твоя буде благотворною, щоб ніхто не зміг її засудити. І тоді ті, хто проти тебе, будуть присоромлені, бо нічого лихого сказати проти нас не зможуть.

9 Навчай рабів бути покірливими у всьому своїм панам, догоджати їм і не суперечити.

10 Навчай їх не красти в панів, а виявляти повну вірність, щоб у всьому вони могли принести честь вченню, що йде від Бога, Спасителя нашого.

11 Бо милість Божа, яка приносить спасіння, виявилася всім людям.

12 Вона вчить нас, що нам слід відмовитися від безбожності та мирських бажань. Вона вчить, що в цьому світі ми маємо жити розсудливо, праведно і благочесно,

13 поки ми чекаємо того благословенного Дня, на який маємо надію, коли виявиться слава нашого великого Бога і Спасителя Ісуса Христа.

14 Він віддав Себе за нас, щоб врятувати нас від усілякого зла і очистити для Себе людей, що належать лише Йому. Людей, ревних до добрих справ.

15 Розповідай людям про все це. Підбадьорюй і докоряй з повним повноваженням. Не дозволяй нікому зневажати тебе.

До Тита 3

1 Нагадуй людям, щоб корилися правителям та владі, слухалися їх, щоб були готові до добрих справ,

2 не зводили ні на кого наклеп, хай будуть мирними й лагідними, чемними з усіма людьми.

3 Кажу так, бо й ми були колись нерозумні, неслухняні й обдурені. Ми були рабами пристрастей та різноманітних утіх. Ми жили у злобі та заздрощах. Нас ненавиділи, і ми ненавиділи одне одного.

4 Та виявилися доброта й любов Бога, Спасителя нашого, до всього людства.

5 Він урятував нас. І це сталося не через те, що ми зробили в праведністі, а завдяки Його милосердю. Він спас нас омовінням, в якому люди народжуються знову й оновлюються завдяки Святому Духові.

6 Він щедро пролив на нас Святий Дух через Ісуса Христа, Спасителя нашого.

7 Нас названо невинними завдяки милості Божій, ми могли стати спадкоємцями вічного життя, в чому і є наша надія.

8 Це істинні слова. Я хочу, щоб ти говорив про це впевнено, щоб ті, хто повірив у Бога, прагнули чинити добро і речі, гідні хвали і корисні людям.

9 Та цурайся нерозумних суперечок, різних балачок про родоводи, чвар і сварок про Закон, бо вони безкорисні й марні.

10 Уникай тих, хто після першого, а потім і другого попередження все ж таки й далі чинить розбрат.

11 Бо ти знаєш, що така людина відвернулася від правильного путі й грішить. Вона сама себе засудила.

12 Коли я пришлю до тебе Артема чи Тихика, то зроби все від тебе залежне, щоб прийти до Никополя, щоб зустріти мене, бо я вирішив там перезимувати.

13 Роби все від тебе залежне, щоб допомогти законнику Зині й Аполлосу у всьому, що їм потрібно для подорожі, щоб нічого їм не бракувало.

14 Наші люди повинні навчитися дбати про те, як творити добро, аби задовольнити термінові потреби, щоб життя їхнє не було безплідне.

15 Всі, хто зі мною, вітають тебе. Вітай і ти всіх, хто любить нас у вірі. Нехай благодать Божа буде з усіма вами.