Одкровення 1

1 Одкровення Ісуса Христа було дано Йому Богом, щоб рабам Своїм показати, що має статися незабаром. І Христос про це сповістив, пославши Свого ангела до слуги Свого Іоана.

2 Іоан свідчить про все, що бачив. Це - послання Бога і свідчення Ісуса Христа.

3 Блаженний, хто читає, і ті, хто слухає слова цього пророцтва і дотримується написаного. Бо час близький.

4 Від Іоана, семи церквам, розташованим у провінції Азія. Благодать і мир вам від Того, Хто є, завжди був і має прийти, та від семи духів, що перед престолом Його,

5 і від Ісуса Христа, вірного свідка, першого, Хто був відроджений із мертвих, від Володаря над земними царями. Він любить нас, і Своєю кров'ю звільнив нас від наших гріхів.

6 Він об'єднав нас у царстві, священиків, які служать Його Богу і Отцю. Навіки слава Йому. Йому слава і сила навіки. Амінь!

7 Слухайте, Христос прийде із хмарам, и і кожен побачить Його, і ті, хто кололи Його. І всі народи землі голоситимуть за Ним. Це так! Амінь.

8 «Я - Альфа і Омеіа», - говорить Господь Бог, - «Той, Хто є, був і має прийти. Я - Вседержитель».

9 Я, Іоан, брат ваш, спільник ваш у стражданнях, у царстві, у довготерпінні, в Ісусі. Мене було зіслано на острів Патмос за те, що я проповідував Слово Боже і свідчив про Ісуса Христа.

10 В Господній День заволодів мною Дух, і почув я за собою гучний голос, ніби сурми заграли.

11 І голос цей мовив: «Запиши в книгу те, що ти бачиш, і пошли до семи церков - Ефеса, Смирни, Періи, Фіатира, Сарда, Філадельфії та Лаодикії».

12 Я озирнувся, щоб побачити, що то за голос говорить до мене. І, озирнувшись, побачив сім золотих світильників.

13 І поміж світильників був хтось такий, як «Людський син». Вбраний Він був у довгий одяг, а на грудях мав золотий перев'яз.

14 Голова й волосся Його були геть білі, як біла вовна, чи як сніг, а очі - як полум'я вогню.

15 Ноги Його були немовби з міді, ніби щойно з плавильної печі. Голос Його був гучний, немов водоспад.

16 Сім зірок Він тримав у правиці. А з уст Його виходив двосічний меч. А обличчя Його сяяло, мов сонце, коли воно найясніше.

17 Тільки-но побачив я Його, то впав до ніг Його, як мертвий. Тоді поклав Він на мене свою правицю й сказав: «Не бійся! Я Перший і Останній.

18 Я Той, Хто живий. Я був мертвим. Але ось Я живий на віки вічні. Я маю ключі від смерті й від царства мертвих.

19 Отож напиши про все, що ти бачив, про те, що є, і про те, що буде.

20 Ось тобі пояснення таємниці семи зірок, які ти бачиш у правиці Моїй, і семи золотих світильників. Сім зірок - це ангели семи церков. А сім світильників - це сім церков».

Одкровення 2

1 «Напиши ангелу Ефеської церкви: «Ось що говорить тобі Той, Хто тримає сім зірок у своїй правиці й ходить між семи золотими світильниками:

2 «Я знаю діла твої і твою тяжку працю, і твоє довготерпіння. І що терпіти не можеш лихих людей. Знаю Я, що ти випробувала тих, хто називав себе апостолами, але ними не були, і довідались, що вони - брехуни.

3 Я знаю твоє терпіння, і що ти пережила заради Мене, але то не виснажило тебе.

4 Та ось що Я маю на докір тобі: ти відмовилася від любові, яка була в тобі від початку.

5 Отож пам'ятай, з якої висоти ти впала. Покайся і роби те, що робила від початку. А як не зробиш цього, то Я прийду й заберу твій світильник з його місця.

6 Але є й те, де ти маєш рацію: ти ненавидиш вчинки николаїтів. Я теж їх ненавиджу.

7 Хто має вуха, нехай почує, що Дух говорить церквам. Усім, хто переможе, Я дам право їсти плоди з дерева життя. А дерево це в Божому саду».

8 Напиши ангелу церкви у Смирні: «Ось що говорить до тебе Перший і Останній, Хто прийняв смерть і повернувся до життя.

9 Я знаю про твої турботи і знаю, що ти бідна. Але насправді ти багата. Я знаю, що дехто злословить проти тебе. Ті люди кажуть, що вони юдеї. Але вони не є істинними юдеями. Вони - синаіоіа, що належить сатані.

10 Не бійся нічого, що тобі доведеться перестраджати. Диявол кине декого з вас до в'язниці, щоб випробувати вас. Ви будете страждати десять днів. Але будьте стійкі у вірі, навіть якщо доведеться померти. Я дам вам вінець життя.

11 Хто має вуха, нехай чує, що Дух промовляє церквам: той, хто переможе, не зазнає шкоду від другої смерті».

12 Напиши ангелу Періамської церкви: «Ось, що говорить Той, Хто має двосічний меч:

13 «Я знаю, що живеш ти там, де престол сатани. Я також знаю, що дотримуєшся ти ймення Мого і не відмовилася від Моєї віри навіть у ті дні, коли Антипа, Мій вірний свідок, був убитий у твоєму місті, де живе сатана.

14 Однак Я дещо маю і на докір тобі: є там серед вас люди, які наслідують «вчення Валаама». Того Валаама, що навчив Валака звабити людей Ізраїлю на гріх. Вони їли м'ясо, пожертвуване бовванам, і чинили розпусту.

15 Такі люди є й серед вас. Вони наслідують вчення николаїтів.

16 Покайтеся ж! Бо Я скоро прийду до вас і битимуся з тими людьми мечем Моїх уст.

17 Хто має вуха, нехай слухає, що Дух промовляє церквам. Тому, хто переможе, буде від Мене «манна сокровенна». І дам я тому білий камінь, а на камені тому буде написане нове ім'я, якого ніхто не знатиме, крім того, хто одержить його».

18 Напиши до ангела Фіатирської церкви: «Це говорить Син Божий. Він Той, в Кого очі блищать, як полум'я, а ноги - немов із блискучої бронзи.

19 Я знаю про діла твої, про твою любов і віру, і служіння, про твоє довготерпіння. Я знаю те, що ти робив останнім часом, - більше, ніж те, що робив спочатку.

20 Але ось що маю на докір тобі: ти надто багато дозволяєш цій жінці, Єзавелі, яка називає себе пророчицею. Своїм ученням вона зводить рабів Моїх з путі істинного. Вони чинять розпусту й їдять бовванську їжу.

21 Я дав їй час, аби покаялась, але вона не хоче каятися в своїй розпусті.

22 Отож готовий Я вже кинути її на ложе муки, а тих, хто грішив із нею, віддати на великі страждання, якщо не покаяться вони в злодіяннях, які з нею чинили.

23 Дітей її Я повбиваю, наславши моровицю. І всі церкви дізнаються тоді, що Я є Той, Хто знає людські думки й почуття. І Я воздам кожному з вас за діла ваші.

24 А тепер є у Мене дещо для решти із вас у Фіатирі, хто не наслідує цього вчення і хто не засвоїв сатанинських так званих «глибинних таємниць». На вас не накладатиму Я іншого тягаря.

25 Але тримайтеся того, що маєте, доки Я не прийду.

26 Тому, хто переможе й буде послідовно до кінця виконувати Мою волю, тому Я дам владу над народами.

27 «І керуватиме Він ними залізним жезлом, і розіб'є на дрібні черепки, мов глиняні горщики».

28 Так само і Я одержав цю владу від Отця Свого. І дам Я йому досвітню зорю.

29 Той хто має вуха, нехай чує, що дух промовляє церквам!»

Одкровення 3

1 Напиши ангелу Сардійської церкви: «Це говорить Той, Хто має сім Божих Духів і сім зірок: «Я знаю діла твої і що вважаєшся ти живим, хоч насправді вже мертвий.

2 Прокиньтесь і зміцнюйте те, що лишилося, але має померти. Не бачу Я, щоб діла твої були довершені перед Богом Моїм.

3 Тож пам'ятай вчення, яке тобі дане і яке ти чула. Корися Йому і покайся! І якщо не отямишся, Я явлюся раптово, як злодій, і не знатимеш ти години, коли Я до тебе прийду.

4 Однак ви маєте в Сардії кілька чоловік, які не заплямували свого вбрання. Вони будуть ходити зі Мною в білому вбранні, бо гідні того.

5 Кожен, хто переможе, буде вбраний у білий одяг. І його ім'я не витру Я з книги Життя, і визнаю його перед Отцем Моїм та Його ангелами.

6 Хто має вуха, нехай слухає, що Дух говорить церквам».

7 Напиши до ангела церкви у Філадельфії: «Так говорить Той, Хто святий та істинний, Хто має ключ Давидів. Тим ключем Він «відчиняє - і вже ніхто того не зачинить. Він зачиняє - і ніхто вже того не відчинить».

8 Я знаю про діла ваші. Дивись! Я перед тобою відчинив двері, які ніхто не може зачинити. Хоча й сили твої малі, та все ж зберегла ти Моє вчення і не зреклася імені Мого.

9 Слухай! Отих, що належать до сатанинської синаіоіи, що твердять, ніби вони юдеї (хоч вони не юдеї, а брехуни), Я примушу прийти і впасти до ніг твоїх, хай знають, що Я возлюбив тебе.

10 Бо виконала ти Мій Наказ про довготерпіння. А Я, в свою чергу, збережу тебе від часів лихоліття, які незабаром настануть в усьому світі для випробування жителів землі.

11 Я прийду незабаром. Тримайся за те, що маєш, щоб ніхто не міг забрати твій вінець переможний.

12 Той, хто переможе, стане колоною у Храмі Мого Бога і ніколи не вийде з нього. І напишу Я на ньому ім'я Мого Бога, ім' я міста Бога Мого, Нового Єрусалима, що зійде з небес від Мого Бога, і Моє Нове Ім'я.

13 Хто має вуха, нехай слухає, що Дух говорить церквам».

14 «Напиши ангелу Лаодикійської церкви: «Так каже Амінь, вірний та істиний свідок, Володар усього створеного Богом.

15 Я знаю діла твої. І знаю, що ти ні гаряча, ні холодна. Як би хотів Я, щоб ти була чи холодна, чи гаряча.

16 Та оскільки ти ні те, ні се, то виплюну Я тебе з уст Моїх.

17 Бо ти кажеш: «Я заможна, я розбагатіла, мені вже нічого не треба». Але не усвідомлюєш ти, що ти злиденна, жалюгідна, бідна, сліпа та гола.

18 Раджу тобі купити в Мене золото, очищене вогнем, щоб ти справді змогла стати багатою. А також білий одяг, щоб прикрити твою безсоромну голизну. І також купи цілющого мастила, щоб намастити очі свої, аби прозріти.

19 Я виправляю і караю тих, кого люблю. Будь же ревною і покайся!

20 Слухай! Я стою біля дверей і стукаю. Якщо хтось почує Мій голос і відчинить двері, Я ввійду в його дім і сяду з ним їсти, а він зі Мною.

21 Кожному, хто переможе, я дозволю сидіти зі Мною на Моєму престолі! Так само, як і Я переміг, і сів зі Своїм Отцем на Його троні.

22 Хто має вуха, нехай почує, що Дух говорить церквам».

Одкровення 4

1 Після того я дивлюсь, а переді мною відчинені двері в Небеса. І голос, який я вже чув перед тим і який звучав як сурми, сказав: «Підійди сюди, Я покажу тобі, що має статися після цього».

2 І вмить я опинився у Дусі. Переді мною на Небесах стояв престол, і на ньому Хтось сидів.

3 Той, Хто там сидів, подібний був до коштовного каміння ясписа і сардиса. А навколо престолу сяяла веселка, подібна до смарагду.

4 Навколо престолу було ще двадцять чотири трони. Двадцять чотири старійшини сиділи на них. Вони були вбрані у білий одяг, а на головах мали золоті вінці.

5 Блискавки, гуркіт, і звуки грому гулися з престолу. Перед ним горіло сім світильників - сім Духів Божих.

6 Перед престолом було щось подібне до скляного моря, прозоре, мов кришталь. З чотирьох боків престолу були живі істоти з безліччю очей спереду і ззаду.

7 Перша істота була схожа на лева. Друга - на бика, а у третьої обличчя було, як у людини, а четверта була схожа на орла в польоті.

8 І кожна з цих шести істот мала шість крил і була вкрита очима - спереду і ззаду. День і ніч безупинно вони повторювали: «Святий, святий, святий Господь Бог Всемогутній, Який був, є і має прийти».

9 І щоразу, коли ці живі істоти складають славу, і честь, і подяку Тому, Хто сидить на престолі й живе віки вічні,

10 двадцять чотири старійшини падають долілиць перед Тим, Хто сидить на престолі, і вклоняються Тому, Хто живе віки вічні. Вони складають вінці свої перед престолом і повторюють:

11 «Господь і Бог наш, Ти достойний слави, честі й могутності, бо Ти створив усе, і все з волі Твоєї існує і було створене».

Одкровення 5

1 Я побачив сувій у правиці Того, Хто сидів на престолі. Написи на ньому були з обох боків, і був він запечатаний сімома печатками.

2 І побачив я могутнього ангела, який закликав гучним голосом: «Хто годен зламати печатки та відкрити сувій?»

3 Але нікого не було на небі, на землі й під землею, хто б міг відкрити сувій і зазирнути в нього.

4 Я гірко плакав, бо нікого не знайшлося гідного, хто б спромігся відкрити сувій й зазирнути в нього.

5 Тоді один із старійшин сказав мені: «Не треба плакати! Слухай! Лев із роду Юдиного, з коліна Давидового, переміг. Він може розгорнути сувій і зламати сім печаток».

6 Далі я побачив Ягня, що стояло перед престолом поміж чотирьох живих істот і старійшин. Воно було немовби заколоте. Ягня мало сім рогів і сім очей, а це є сім Божих Духів, посланих в усі землі.

7 І тут Воно підійшло і взяло сувій з правиці Того, Хто сидів на престолі.

8 Коли ж Воно взяло сувій, чотири живі істоти й двадцять чотири старійшини впали долілиць перед Ягням. У кожного були кіфари й золоті чаші, наповнені пахощами, а пахощі ті - молитви людей Божих.

9 І заспівали вони нову пісню до Ягняти: «Ти вартий того, щоб узяти сувій, ти вартий того, щоб зламать печатки, ти був заколотий і кров'ю викупив своєю людей для Бога - із кожного роду, з кожного племені, мови, народу.

10 Зробив ти з них царство священиків для нашого Бога, і вони правитимуть на землі».

11 Тоді я подивився й почув голоси багатьох ангелів, які оточили престол, живих істот і старійшин. Їх були тисячі й тисячі, і десятки тисяч разів по десять тисяч.

12 І гукали вони голосно: «Ягня, яке було заколоте, могутності, багатства варте, варте мудрості, сили і честі, слави і благословення».

13 Потому я почув, як кожне створіння на небі, на землі, під землею і в морі - так, усе, що було там, говорило: «Тому, Хто сидить на престолі, і Ягняті благословення, честь, слава, могутність на вічні віки».

14 І чотири живі істоти додали: «Амінь!» Тоді старійшини впали долілиць і вклонилися.

Одкровення 6

1 Ягня зламало першу печатку. Я побачив і почув, як одна з чотирьох живих істот громоподібним голосом сказала: «Прийди!».

2 Потім я глянув, а переді мною - білий кінь, і вершник на ньому з луком. І був йому даний вінець переможця. І вийшов він як переможець, щоб перемогти.

3 Коли Ягня зламало другу печатку, я почув, як друга жива істота сказала: «Прийди». Тоді вийшов інший кінь, рудий, мов полум'я.

4 І вершнику його дана була влада позбавляти землю миру й примушувати людей вбивати одне одного. І було йому дано великий меч.

5 Коли Ягня розламало третю печатку, я почув, як третя жива істота сказала: «Прийди!» Тоді глянув я - а переді мною стоїть кінь вороний. А вершник на ньому тримає в руці терези.

6 Тоді я почув щось на зразок голосу, що долинав десь від тих чотирьох істот. І сказав голос: «Одна міра пшениці за динар, і три міри ячменю за динар. Але не зіпсуй олію та вино!»

7 Коли Ягня зламало четверту печатку, я почув, як голос четвертої живої істоти промовив: «Прийди!»

8 Тоді глянув я, а переді мною - блідий кінь. Вершник, що сидів на ньому - то була смерть. За нею йшов Аїд. І влада була їм дана над четвертою частиною світу - вбивати мечем, голодом, хворобами та за допомогою диких звірів.

9 І коли Ягня розламало п'яту печатку, я побачив під вівтарем душі тих, хто був убитий за вірність Слову Божому, і за те свідчення, що вони одержали.

10 Вони голосно гукали: «Святий та істинний Володарю, скільки ж іще до Твого Суду й покарання людей землі за кров нашу?»

11 Кожному з них було дано білий одяг і сказано було їм ще трохи зачекати, доки доповниться число їхніх співслуг і братів, які мали бути вбиті, як і вони.

12 Коли Ягня зламало шосту печатку, я поглянув - і стався великий землетрус. Сонце стало чорним, немов жалобне вбрання жалоби. А повен місяць став кольору крові.

13 І зірки з неба попадали на землю, як недозрілі смокви падають зі смоківниці від сильного вітру.

14 Небеса розкололися і скрутилися, мов сувій, а всі гори й острови зсунулися зі своїх місць.

15 Царі земні, правителі, воєначальники, багаті та заможні - всі, і раби, й вільні, сховалися в печери, та серед скель у горах.

16 І сказали вони горам і скелям: «Обваліться на нас, і сховайте нас від Того, Хто сидить на престолі, й від гніву Ягняти.

17 Великий День їхнього Гніву настав, і хто зможе пережити його?»

Одкровення 7

1 Після цього, я побачив чотирьох ангелів, що стояли на чотирьох кутах світу, щоб вітер не міг повіяти на землю, море чи дерева.

2 Потім побачив я іншого ангела, який йшов зі сходу. Він ніс печатку Живого Бога. І крикнув він гучним голосом до чотирьох ангелів, котрим дана була сила руйнувати землю та моря.

3 Він сказав: «Не пошкодьте ні землі, ні моря, ні дерев, доки ми не позначимо рабів нашого Бога печаткою на чолі».

4 Потім я почув те число людей, яких було відзначено печаткою; сто сорок чотири тисячі з роду ізраїльського:

5 дванадцять тисяч із роду Юдиного, дванадцять тисяч із роду Рувимового, дванадцять тисяч із роду Ґадового,

6 дванадцять тисяч із роду Ашерового, дванадцять тисяч із роду Нафталі, дванадцять тисяч із роду Манасіїного,

7 дванадцять тисяч із роду Симеонового, дванадцять тисяч із роду Левієвого, дванадцять тисяч із роду Іссахарового,

8 дванадцять тисяч із роду Завулонового, дванадцять тисяч із роду Йосипового, дванадцять тисяч із роду Веніаминового.

9 Потім я дивлюсь, а переді мною величезний натовп людей - не злічити. Люди з кожної нації, зі всіх племен, народів і мов стояли перед престолом і перед Ягнятою, вбрані в біле, а в руках у них - пальмове віття.

10 Ті люди вигукували: «Звитяга - нашому Богу, Який сидить на престолі, і Ягняті!»

11 І всі ангели стояли навколо престолу, старійшин й чотирьох живих істот. І ангели впали долілиць перед престолом і почали прославляти Бога.

12 Вони казали: «Амінь! Благословення, слава, мудрість, дяка, честь, міць і сила нашому Богу на віки вічні. Амінь!»

13 Потім один із старійшин спитав мене: «Хто ці люди у білому вбранні? Звідки вони прийшли?»

14 Я відповів йому так: «Пане, ти знаєш, хто вони». Тоді він мені сказав: «Це люди, які пройшли великі страждання, вони омили одяг свій і вибілили його кров'ю Ягняти.

15 Ось чому вони перед Божим престолом і прославляють Його день і ніч у Його Храмі. Той, Хто сидить на престолі, захистить їх Своєю присутністю.

16 Ніколи вже не страждатимуть вони від голоду чи спраги, ні сонце не буде палити їх, ніяка спека не страшна їм.

17 Бо Ягня, що біля самого престолу, буде їхнім пастирем і водитиме їх до джерел вод життєдайних. І Бог осушить кожну сльозу з їхніх очей».

Одкровення 8

1 Коли Ягня розламало сьому печатку, то на Небесах на півгодини запанувала тиша.

2 Потім я побачив сімох ангелів, які стояли перед Богом, і сім сурм було їм дано.

3 Далі підійшов інший ангел і став біля вівтаря. Він мав золоте кадило, й було йому дано багато ладану, щоб із молитвами всіх святих воскурити на золотому вівтарі перед престолом.

4 І знявся разом із молитвами святих дим кадильний з рук ангела до Бога.

5 Потім ангел узяв кадило, наповнив його вогнем із вівтаря й кинув на землю. Розляглися гуркіт грому, шум, спалахнули блискавиці й стався землетрус.

6 І сім ангелів із сурмами приготувалися сурмити.

7 Перший ангел засурмив - і стався град та вогонь, перемішані з кров'ю, і все те впало на землю. Третина землі згоріла, третина дерев погоріла й уся зелена трава згоріла в огні.

8 Засурмив другий ангел - і ніби величезна гора, охоплена вогнем, упала в море. Третина моря перетворилася на кров.

9 Третина всього живого в морі повмирала, третина кораблів загинула.

10 Засурмив третій ангел у сурму свою - і велика зірка, що сяяла, немов світильник, упала з неба. І впала вона на третину всіх річок та джерел.

11 І ймення зірки тієї - Полин. Тож третина води стала гіркою. Багато людей вмерло від тієї води, бо стала вона гіркою.

12 Засурмив у сурму четвертий ангел - третина сонця і третина місяця, і третина зірок були вдарені. Третина їх згасла. Третина дня стала темною, а також третина ночі.

13 Потім поглянув я і побачив орла, що летів у височині. Він промовляв гучним голосом: «Горе, горе, горе тим, хто живе на землі, бо три сурми напоготові і засурмлять незабаром три ангели!»

Одкровення 9

1 П'ятий ангел засурмив у сурму - і побачив я зірку, що впала з неба на землю. І був даний їй ключ від колодязю, що вела униз до безодні.

2 І відімкнула вона криницю, що вела до безодні, і пішов звідти дим, ніби диміла велетенська піч. Сонце й небо почорніли від того диму, що шугав із безодні.

3 З того диму на землю попадала сарана, і сила була дана їй така, як у земних скорпіонів.

4 Але ж наказано їй було - не завдавати ніякої шкоди ні траві на землі, ні жодній рослині, ані дереву, а тільки людям, у яких немає Божої печаті на чолі.

5 І наказ був даний тій сарані: не вбивати людей, але болем мучити їх п'ять місяців. А біль той, як від укусу скорпіона.

6 І всі п'ять місяців шукатимуть ті люди смерті, але не знайдуть її. Вони благатимуть про смерть, та вона обходитиме їх.

7 Сарана ж та схожа була на коней, готових до бою. На головах у неї було щось на зразок золотих вінчиків, а обличчя подібні до людських.

8 Волосся сарани нагадувало жіноче, а зуби були, як у левів.

9 На грудях у сарани були немовби залізні панцирі, а шум її крил нагадував гуркіт колесниць, що мчать на битву, запряжені багатьма кіньми.

10 Сарана мала хвости з жалом, як у скорпіонів. І в хвостах тих сили було стільки, щоб мучити людей п'ять місяців.

11 Царем сарани був ангел безодні на ім'я Аваддон - єврейською мовою, а грецькою мовою - Аполліон (або «Руйнівник»).

12 Перше велике лихо минуло. Два інших великих лиха все ще наближаються.

13 Ўостий ангел засурмив у сурму свою, і почув я голос, що линув із чотирьох рогів золотого вівтаря, що стояв перед Богом.

14 І звернувся він до шостого ангела з сурмою: «Звільни чотирьох ангелів, прикутих біля річки Євфрат».

15 І чотирьох ангелів, що були напоготові саме для цієї години, дня, місяця й року, було звільнено, щоб убити одну третину людства!

16 Загальне число кінного війська було двісті мільйонів, і я чув це число.

17 У видінні моїм постали коні й вершники, і вони виглядали так: вони мали панцирі вогняно-червоні, синьо-гіацинтові, жовто-сірчані. Голови коней були схожі на левові, а з пащ у них вилітали вогонь, дим і сірка.

18 Цими трьома напастями - вогнем, димом і сіркою, що вилітали з їхніх пащ, було вбито третину людства.

19 Сила коней була в їхніх пащах та хвостах, бо хвости їхні були схожі на зміїні. Зміїні голови ранили людей.

20 Решта людей, яких не знищили ці напасті, не покаялася в ділах рук своїх. Вони не перестали поклонятися демонам та бовванам золотим, срібним, мідним, кам'яним та дерев'яним, які не можуть ні бачити, ні чути, ні ходити.

21 Не покаялися вони ні у вбивствах, ні в чаклунстві, ні в розпусті, ні в крадіжках.

Одкровення 10

1 Потім я побачив іншого могутнього ангела, який спускався з небес. Його огортала хмара, а навколо голови сяяла веселка. Обличчя було, як сонце, а ноги - як вогняні стовпи.

2 У руці він тримав маленький розгорнутий сувій. Він поставив праву ногу у море, а ліву на землю.

3 І закричав гучним голосом, що нагадував лев'яче гарчання. Коли гукнув він, то сім громів заговорили сімомами голосами.

4 Коли заговорили сім громів, то приготувався я було писати, але тут почув голос небесний: «Збережи в таємниці те, що сказали сім громів, не записуй того».

5 Потім ангел, якого я бачив, що він стоїть у морі й на землі, підняв правицю до неба

6 й поклявся Тим, Хто живе вічно, Хто створив небеса з усім сущим, і землю з усім сущим на ній, і море з усім сущим у ньому: «Затримки більше не буде».

7 Коли настане час почути сьомого ангела, коли він буде готовий засурмити в сурму, тоді й здійсниться таємний Божий Задум. Той Задум, який Він оголосив слугам Своїм - пророкам.

8 Потім голос, який я вже чув і який линув з небес, знову заговорив до мене: «Піди й візьми сувій з руки ангела, що стоїть у морі й на землі».

9 Отож пішов я до ангела й попросив віддати мені маленький сувій. Він відповів: «Візьми і з'їж його. В шлунку твоєму буде гірко, а в роті солодко, як від меду».

10 Я взяв маленький сувій з руки ангела і з'їв його. І був він такий солодкий в роті, як мед, і коли я з'їв його, у моєму шлунку стало гірко.

11 Тоді сказали мені: «Ти повинен знову пророкувати про багато народів, племен, мов і царів».

Одкровення 11

1 Потім було дано мені ціпок, подібний до жезла, і сказано було: «Встань і обміряй храм Божий і вівтар, а також порахуй тих, хто там поклоняється.

2 Але не враховуй зовнішнє подвір'я, бо віддано його поганам. Вони будуть топтати святе місто 42 місяці.

3 І я дам право двом своїм свідкам, і будуть вони пророкувати 1260 днів, і вбрані вони будуть в одяг жалоби».

4 А свідки ці - дві оливи і два світильники, що стоять перед Господом землі.

5 І якщо хтось намагатиметься завдати їм шкоди, то вогонь вирветься з їхніх уст і спопелить їхніх ворогів. Якщо хтось спробує завдати їм шкоди, він мусить загинути так.

6 У них є сила замкнути небеса, щоб не було дощу, поки вони будуть пророкувати. І є в них сила над водами. І можуть вони перетворити їх на кров. І мають вони силу вдарити землю всілякою карою стільки разів, скільки забажають.

7 Як закінчать вони свідчення свої, то дикий звір, що виходить з безодні, нападе на них. Він їх переможе і повбиває.

8 Трупи їхні будуть лежати на вулицях цього великого міста, яке духовно зветься Содом і Єгипет, і де Господь був розіп'ятий.

9 Люди всіх народів, племен, мов і націй будуть дивитися на їхні мертві тіла три з половиною дні і не дозволятимуть поховати їх.

10 Жителі землі будуть радіти з цього і веселитися, і надсилати одне одному подарунки. Бо ці два пророки мучили жителів землі.

11 Але через три з половиною дні животворний дух Божий увійде в пророків і вони зведуться на ноги. Величезний жах охопив тих, хто побачив це.

12 А пророки почули голос гучний, що лунав з небес: «Підійдіть сюди!» І піднялися вони в небеса на хмарі. А вороги їхні спостерігали за ними.

13 В цю саму мить стався величезний землетрус, одна десята міста була зруйнована. Сім тисяч людей загинуло під час землетрусу, а решта страшенно перелякалась. І восславили вони Бога небесного.

14 Друга напасть минулася. Але мусите пам'ятати, що третя надходить.

15 Сьомий ангел засурмив у сурму й гучні голоси з небес почулися. Вони промовили: «Панування над світом віднині належить Господу нашому і Христові Його. І буде Він правити вічно».

16 І двадцять чотири старійшини, що сиділи перед Богом на своїх престолах, упали долілиць і прославили Бога.

17 І казали вони: «Дякуємо Тобі, Господи Боже Всемогутній, Котрий є і завжди був, за те, що прийняв Ти велику владу і почав царювати.

18 Народи лютували, але тепер настав час Твого гніву. Настав час суду над мертвими і час нагородження слуг Твоїх, пророків, святих, що шанують Тебе - малих і великих. Настав час погубити тих, хто землю губить!»

19 Тоді Божий храм на небесах розкрився, і видно стало ковчег Його Заповіту в Храмі Його. Потім спалахнули блискавки, шум почувся, гуркіт грому, почався землетрус і посипався великий град.

Одкровення 12

1 І з'явилося на небі велике знамення - жінка, вдягнена в сонце. Під ногами в неї був місяць, а на голові корона з дванадцятьма зірками.

2 Жінка була вагітна, і оскільки пологи вже почалися, вона кричала від болю.

3 Потім інше знамення з'явилося на небі. Переді мною виник великий червоний змій з сімома головами й десятьма рогами, і сім корон він мав на головах.

4 Хвостом своїм він змів одну третину зірок із неба й скинув їх на землю. Змій стояв перед жінкою, яка от-от мала народити дитину, щоб, тільки-но дитина народиться, зжерти її.

5 І народила вона Сина, Якому призначено було залізним жезлом правити народами. І Син її був взятий до Бога, до Божого престолу.

6 А сама жінка втекла в пустелю, де Бог приготував їй місце, щоб там про неї дбали тисячу двісті шісдесят днів.

7 І почалася битва в небесах. Михайло й ангели його билися зі змієм. А змій бився разом зі своїми ангелами.

8 Та не мав він достатньо сили, і втратили вони своє місце на небі.

9 Величезного змія було скинуто, того старого змія, що зветься дияволом чи сатаною і який обдурює цілий світ. Його скинуто було на землю. І ангелів його разом із ним.

10 Тоді почув я гучний голос, що линув з неба. Він сказав: «Ось мить перемоги нашого Бога! Прийшли сила і Царство Бога! І Його Христос виявив владу свою! Скинуто того, хто день і ніч звинувачує братів наших перед Богом.

11 Вони перемогли його кров'ю Ягняти і свідченням своїм. Вони нехтували життям своїм навіть під загрозою смерті.

12 Тож радійте, Небеса і ті, хто живе там! Але яке ж це лихо для землі та моря, бо диявол зійшов на них! Він повен люті, бо знає, що часу в нього лишається обмаль».

13 І як побачив змій, що його скинуто на землю, то кинувся він переслідувати жінку, яка народила хлопчика.

14 Але жінці було дано два великі орлині крила, щоб могла вона полетіти в пустелю. Там для неї було приготоване місце. Там про неї піклуватимуться три з половиною роки - далеко від змія.

15 Тоді змій вивергнув з пащі своєї води, подібно річці, щоб затягнути жінку.

16 Але земля допомогла жінці, бо розплющила уста свої і поглинула воду, вивергнуту з пащі змія.

17 Дракон страшенно розлютився на жінку й пішов війною на решту її нащадків, тих, що виконують заповіді Божі й дотримуються істини Ісуса.

18 І стояв змій на березі моря.

Одкровення 13

1 Тоді побачив я дикого звіра, що з моря виходив. Він мав десять рогів і сім голів, а на рогах його було десять корон, а на головах його були написані богозневажні імена.

2 Той звір, якого я побачив, був схожий на леопарда, ноги він мав, як у ведмедя, а пащу - як у лева. Змій дав йому свою силу, свій престол і велику владу.

3 Це виглядало так, ніби там була смертельна рана, але вона зажила. Весь світ був здивований і пішов за звірем тим. І всі поклонилися змієві, бо віддав він владу свою тому звіру.

4 Поклонилися всі й звіру. Вони казали: «Хто ж зможе з отим звіром зрівнятися, хто зможе проти нього воювати?»

5 Вуста були дані звіру, щоб говорити зухвале й богохульне. Була йому дана влада на сорок два місяці.

6 І почав він богохульствувати і паплюжити ім'я Боже, й оселю Його, і всіх тих, хто жив на небесах.

7 І було дано йому воювати з людьми Божими й перемагати їх. І влада була йому дана над усіма племенами та народами, мовами й націями.

8 Всі жителі землі поклонятимуться звіру, всі люди, від початку світу, чиї імена не були записані у книзі життя, що належала Ягняті, якого було вбито.

9 Той, хто вуха має, мусить почути:

10 «Кому призначено полоненим бути, піде в полон. Кому призначено від меча вмерти, від меча й помре».А тут людям Божим потрібне довготерпіння й віра.

11 Тут побачив я іншого звіра, що з землі виходив. Він мав два роги, як у Ягняти, але говорив, як змій.

12 Він перебрав усю владу першого звіра в його присутністі. І тією владою змушував він усіх жителів землі вклонятися першому звіру, чия смертельна рана зажила.

13 Другий звір робив великі дива - навіть вогонь опускав з небес на очах у людей.

14 Він дурив усіх жителів землі тими дивами, які чинив він у присутності першого звіра. І намовляв він жителув землі зробити бованна на пошану першому звіру, що поранений був мечем, але не вмер.

15 І була дана йому сила вдихнути життя в зображення першого звіра, щоб зображення це могло не тільки говорити, але й наказувати вбивати всіх тих, хто не поклоняється йому.

16 І зробив він так, щоб усім людям - малим і великим, багатим і бідним, вільним і рабам - було поставлене тавро на їхніх правицях або чолах.

17 І якщо тавра людина не мала, то не могла вона ні купувати, ні продавати. А тавром цим було ім'я звіра або відповідне імені число.

18 Ось де потрібна мудрість. Хто розум має, може порахувати те число звіра, бо відповідає воно людському числу. І число це шістсот шістдесят шість.

Одкровення 14

1 Тоді дивлюсь я, а переді мною на горі Сіон стоїть Ягня. А з ним сто сорок чотири тисячи людей, а на чолі у них Його ім'я та ім'я Отця Його.

2 Потім почув я Голос, що линув із Небес. Він був подібний до могутнього водоспаду чи гучного гуркоту грому. Голос, що я почув, звучав як звук бандуристів, що грають на бандурах.

3 Люди співали нову пісню перед престолом, чотирма живими істотами і старійшинами. І ніхто не міг вивчити пісні тієї, крім ста сорока чотирьох тисяч, яких було викуплено у світу.

4 Це ті, що не осквернили себе стосунками з жінками, бо цнотливі вони. Вони йдуть слідом за Ягнятою, куди Воно йде. Вони були викуплені з-поміж решти людства, вони - перша частка врожаю, відготовані, як приношення Богу Ягняті.

5 Іхні уста ніколи не брехали. Вони непорочні.

6 Тоді я побачив іншого ангела, що летів високо в небі. У нього було вічне послання - Євангелія, яку він мав провістити людям землі - кожній нації, племені, мові, народу.

7 Він промовляв голосом гучним: «Ўануйте Бога, славте Його, Час Його суду настав. Вклоніться Тому, Хто створив небо й землю, море і всі водні джерела».

8 А слідом за ним другий ангел каже: «Упав! Великий Вавілон упав! Він змусив усі народи пити люте вино гніву проти розпусти».

9 А слідом і третій ангел каже гучним голосом: «Хто вклоняється звіру й образу його, хто має на руці чи на чолі тавро,

10 той питиме вино Божого гніву, змішаного, нерозведеного в чаші Божого гніву. І прийме той муки вогняної сірки у присутності святих ангелів та Ягняти.

11 І дим їхніх мук куритиметься віки вічні. І не буде їм спочину ні вдень, ні вночі - тим, хто вклоняється звіру й образу його і кого позначено звіровим іменем».

12 Це означає, що мусять терпіти Божі люди, які дотримуються Божих заповідей і своєї віри в Ісуса.

13 Потім я почув голос, що линув з небес Він казав: «Запиши. Віднині блаженні ті, хто вмирає в Господі». «Так, - мовив Дух. - Можуть вони тепер відпочити від своєї праці, бо їхні справи йтимуть слідом за ними».

14 Тоді поглянув я, а переді мною біла хмара, а на хмарі сидить «подібний до Сина Людського». На голові у нього золотий вінець, а в руці - гострий серп.

15 Далі з храму вийшов інший ангел і прокричав гучним голосом до того, хто сидів на хмарі: «Бери серп Свій і збирай врожай, бо час жнив настав, врожай на землі достиг».

16 І Той, Хто на хмарі сидів, змахнув серпом Своїм над землею, і на землі врожай було зібрано.

17 Потім інший ангел вийшов із Храму небесного. Він також мав гострий серп.

18 І з вівтаря вийшов іще один ангел, який мав владу над вогнем. Він крикнув гучним голосом до ангела, що мав гострий серп: «Візьми свій гострий серп і розрізай ірона винограду з земних виноградників, бо виноград достиг».

19 І змахнув ангел серпом своїм над землею і зібрав урожай земного винограду, й кинув його у чавило великого Божого гніву.

20 Виноград було почавлено у тому чавилі за містом. Кров потекла з чавила й піднялася на висоту кінської вуздечки, і розлилась на триста кілометрів навкруги.

Одкровення 15

1 І побачив я інше велике й дивне знамення на Небесах: сімох ангелів, що мали сім останніх покарань, бо на них закінчувався гнів Божий.

2 Тоді побачив я щось схоже на скляне море, змішане з вогнем. І побачив я тих, хто одержав перемогу над звіром, над образом його і над числом, що відповідає імені його. Вони стояли біля скляного моря й тримали кіфари, що Бог дав їм.

3 Вони співали пісню Мойсея, слуги Божого, і пісню Ягняти: «Великі й прекрасні діла Твої, Господи Бог Всемогутній. Праведні та істинні дороги Твої, Царю народів.

4 Всі люди боятимуться Тебе, Господи, і прославлятимуть ім'я Твоє. Бо Ти єдиний святий. Усі народи прийдуть і вклоняться Тобі, бо справедливі вироки Твої нам відкрилися».

5 Після цього поглянув я, аж Храм небесний - скинія свідчення - відкрився.

6 І сім ангелів, які мали сім покарань, вийшли з Храму. Вбрані вони були в чисті блискучий лляний одяг, поверх якого були золоті перев'язі.

7 Тоді одна з чотирьох живих істот подала семи ангелам сім золотих кухлів, наповнених гнівом Бога, Який живе віки вічні.

8 Храм наповнився димом Божої слави й могутності. Ніхто не міг зайти в Храм, доки не виповнилися сім кар, що їх принесли сім ангелів.

Одкровення 16

1 Тоді почув я гучний голос, що промовив із Храму семи ангелам: «Підіть і вилийте на землю сім кухлів Божого гніву».

2 І пішов перший ангел і вилив свій кухоль на землю. І страшні болючі хвороби обкидали тих людей, які позначені були печаткою звіра і вклонялись образу його.

3 Потім другий ангел вилив чашу свою в море. І перетворилося воно на кров, як у мерця, і все, що живе було в морі, загинуло.

4 Тоді третій ангел вилив чашу свою в річки й водні джерела, і вони перетворилися на кров.

5 І почув я ангела води: «Ти справедливий у вироках Своїх, Той, Хто є і завжди був, єдиний святий.

6 Бо пролили вони кров святих і пророків, отож дав Ти їм крові напитися. Саме на це вони й заслуговують».

7 І почув я, як вівтар промовив: «Так, Господи Боже Всемогутній, Твій суд істинний і справедливий».

8 І четвертий ангел вилив чашу свою на сонце. Й дано йому було палити людей вогнем.

9 І палило людей страшною спекою. Вони й далі паплюжили ім'я Боже, у владі Якого були всі ті напасті. Не покаялися вони й не восхвалили Його.

10 І п'ятий ангел вилив чашу свою на престол звіра, і затьмарилося царство його. Люди від болю кусали собі язики.

11 Вони проклинали Бога небесного від болю й хвороб. Вони не покаялися у вчинках своїх.

12 І шостий ангел вилив чашу свою у велику річку Євфрат, і вода в ній висохла. Тож відкрилася дорога царям зі сходу.

13 І тоді побачив я, вийшли із уст змія, звіра і лжепророка три нечисті духи, немов жаби.

14 Ці духи були нечистими і вміли чудеса робити. Вони пішли до царів усього світу, щоб зібрати їх разом на битву у Великий День Всемогутнього Бога.

15 «Стережіться! Я з'явлюся несподівано, як злодій. Блаженний той, хто в цей час не спить і має поруч одяг, щоб не голим вийти і щоб люди не бачили сорому його!»

16 Отож зібрали нечисті царів у місці, яке єврейською мовою називається Армаіеддон.

17 І сьомий ангел вилив келих свій у повітря, і гучний голос долинув з престолу, що у Храмі. Він сказав: «Збулося!»

18 І засвітилися блискавки, почувся гуркіт, розлігся грім, і стався великий землетрус. І був це найстрашніший землетрус за всі часи, відколи людина живе на землі.

19 Велике місто розкололося на три частини, і впали міста поганські. Бог згадав про великий Вавілон і дав йому випити чашу вина Свого страшного гніву.

20 Зникли всі острови й гори.

21 І величезний град, мов каменюки вагою в талант, попадали на людей з неба. І люди лаяли Бога за цю кару градом, і лихо то було страшне.

Одкровення 17

1 Тоді один із семи ангелів, що мали сім келихів, підійшов до мене й сказав: «Ходім, я покажу тобі покарання, яке буде дане великій розпусниці, що воссідає над багатьма річками.

2 Царі світу чинили розпусту з нею і жителі землі впивалися вином її розпусти».

3 І силою духу ангел повів мене в пустелю. Там я побачив жінку, що сиділа на червоному звірі, списаному богозневажливими іменами. І було в нього сім голів і десять рогів.

4 Жінка була вдягнена в порфіру й багрянець, убрана в золоті прикраси, дорогоцінне каміння й перли. В руці вона тримала золотий келих, повний мерзоти й бруду її розпусти.

5 На чолі в неї був символічний напис:

6 І побачив я, що жінка ця п'яна від крові людей Божих і тих, хто вмер за свідчення їхньої віри в Ісуса. Побачивши її, я дуже здивувався.

7 І ангел сказав мені: «Чому ти дивуєшся? Я поясню тобі таємницю жінки й звіра з сімома головами й десятьма рогами, що несе її.

8 Звір, якого ти бачив, колись існував, але зараз ні. Та він незабаром вийде з безодні й піде на погибель. Тоді ті, хто живе на землі і чиї імена не вписані у книгу Життя від самого початку світу, будуть здивовані, коли вони побачать звіра, який жив колись, а зараз не існує, але ще з'явиться.

9 Ось де розум з мудрістю потрібні. Сім голів - це сім пагорбів, на яких сидить жінка. Це також і сім царів.

10 П'ятеро з них уже впали, один іще є, а один іще не прийшов. Як прийде, то призначено йому тільки якийсь час проіснувати.

11 Звір, що існував, а зараз ні, це і є восьмий цар, який водночас і один із семи. Йде він до погибелі своєї.

12 Десять рогів, які ти бачив, - то десять царів, які ще не почали своє царювання. Але буде дана їм зі звіром влада царська на одну годину.

13 Всі вони мають одну мету, і всі віддадуть силу свою і владу звіру.

14 Вони воюватимуть із Ягням. Але Ягня разом із покликаними, вибраними й вірними переможе їх, бо Воно - Господь над панами і Цар над царями.

15 Потім ангел сказав мені: «Річки, які ти бачив там, де сидить розпусниця - це народи, нації і мови.

16 І звір, і десять рогів, які ти бачив, ненавидітимуть розпусницю. Вони розорять і роздягнуть її. Вони їстимуть тіло її і палитимуть його вогнем.

17 Адже Бог дав їм до серця, щоб волю чинили Його, погоджуючись дати звіру владу, поки не здійсняться Слова Бога.

18 Жінка, яку ти бачив - це велике місто, що править над земними царями.

Одкровення 18

1 Потім побачив я іншого ангела, який спускався з Небес. І була у нього велика сила. І освітилася земля славою його.

2 Він вигукнув могутнім голосом: «Упав! Упав великий Вавілон, розпусниця велика! Стала вона притулком демонів, оселею всіляких злих духів, нечистої птиці, й огидної тварі.

3 Бо напоїла всі народи вином Божої люті за її розпусту. Царі земні перелюб з нею мали, І земні купці багатіли з великої розкоші її».

4 Тоді я почув інший голос, що линув з небес. І мовив він: «Народе мій, виходь із міста цього, аби не бути співучасником гріхів, аби не постраждати від нещасть, що наслані на неї.

5 Бо неба досягли гріхи її, Бог пригадав усі її гріховні вчинки.

6 Воздайте їй, розпусниці, за те, як зазвичай поводилася з вами, відплатіть їй вдвічі за те, що вона наробила. І келих трунку приготуйте їй міцнішого удвоє, аніж був той, що готувала вам вона

7 Дайте їй стільки страждань і горя, скільки мала вона слави й розкоші. Вона ж сама собі сказала потай: «Сиджу собі царицею. Я не вдова і горя я не знатиму ніколи».

8 За все те в день один впадуть на неї біди: смерть, горе й голод. Вона горітиме в огні, бо Господь Бог, Хто засудив її, - могутній».

9 Земні царі, які з нею чинили розпусту й розкошували, будуть плакати й ридати за нею, як побачать дим від її пожежі.

10 Жах перед муками її триматиме їх подалі від неї. І скажуть вони: «Горе, горе тобі, о велике місто! Могутнє місто Вавілон! Зненацька впала на тебе кара».

11 Купці світу теж заплачуть і затужать за цією блудницею, бо ніхто не купуватиме більше їхніх товарів:

12 «Ні золота, ні срібла, ні дорогоцінного каміння, ані перлів, ні лляного, пурпурового, шовкового й багряного вбрання, ні всіх сортів пахучого дерева, ні всіляких виробів із слонової кістки, ні дорогої деревини, ні бронзи, ні заліза, ані мармуру,

13 ні кориці, ні бальзаму, ні пахощів, ні мирру, ні ливану, ні вина, ні олії, ні доброго борошна і пшениці, ні худоби, ні овець, ні коней і возів, ані рабів - людських душ!

14 Усе, чого ти прагнув, пропало. Вся розкіш і пишнота втрачені й ніколи не повернуться знов».

15 Купці, які продавали все те і з того міста розбагатіли, триматимуться осторонь, нажахані стражданнями Вавілона. Вони голоситимуть і сумуватимуть, і казатимуть:

16 «Горе, горе великому місту-розпусниці! Була вона вбрана в тонке полотно, багряницю й порфіру. І прикраси на ній були із золота, дорогоцінного каміння та перлів.

17 І все багатство це загинуло водночас!» І всі керманичі, і всі, хто плаває морем, і всі моряки, і всі ті, хто з моря живе, - усі трималися осторонь.

18 Вони бачили дим її полум'я і вигукували: «Яке місто може з цим великим містом зрівнятися?»

19 Тоді посипали вони голови свої попелом і плакали, й тужили, й вигукували: «Горе, горе великому місту, великій розпусниці! Всі, хто мав кораблі на морі, збагатилися завдяки її багатству, а загинула вона водночас!

20 Радійте, о Небеса! Втішайтеся апостоли, пророки і всі люди Божі! Бо вчинив Бог суд над нею за все, що вона вам зробила!»

21 Тоді могутній ангел підняв камінь завбільшки з жорно й кинув його в море зі словами: «Так велике місто Вавілон буде безжалісно скинуте, і вже ніхто його не побачить. Страшним падіння його буде. Ніколи більше не повстане воно.

22 Ніколи більше не гратимуть кіфари, не лунатимуть голоси співаків, сопілок і сурм! Ніколи не побачите тут ніякого ремісника. І не почуєте тут звуків жорна.

23 Ніколи не засвітиться свічник. Й ніхто ніколи не почує сміху молодят. Купці твої були сильними світу цього. І всі народи були обдурені твоїм чаклунством.

24 На Вавілоні кров пророків, а також Божих людей і всіх, хто був убитий на землі».

Одкровення 19

1 Після цього почув я звук гучний, що лунав, немов численний натовп. І люди ті співали: «Алілуя! Перемога, слава і сила належать нашому Богу,

2 бо суд Його істинний і справедливий. Він засудив розпусницю велику, що розпустою своєю поганила світ. Він помстився за смерть рабів Своїх, яких вбила вона».

3 І далі співали вони: «Алілуя! Дим вогню, що спалює її, куритиметься вічно».

4 Тоді двадцять чотири старійшини і чотири живі істоти вклонилися й почали прославляти Бога, Який сидів на престолі. Вони казали: «Амінь! Алілуя!»

5 Потім долинув голос з Небес: «Славте Бога нашого, всі ви, хто слуги Його, - великі й малі, - усі ви, хто боїться Його».

6 І тоді почув я голос немовби численної громади. Він нагадував шум могутнього водоспаду, сильний гуркіту грому. Вони співали: «Алілуя! Бо Господь, наш Всемогутній Бог править.

7 Радіймо і пишаймося, і прославляймо Бога, бо час настав - весільний час Ягняти. І Його наречена вже для Нього приготувалас.

8 Їй дозволили вбратися у чисте полотно сяйливе. (Полотно - то праведні вчинки людей Божих)».

9 І сказав мені ангел: «Запиши: «Блаженні ті, кого буде запрошено на те весільне свято Ягняти». А потім додав: «Це істинні слова Бога».

10 Я впав до ніг його, щоб поклонитися йому. Але він сказав: «Будь обережний! Не роби цього! Я такий же слуга, як ти і брати твої, хто має свідчення Ісуса. Вклоняйтеся Богу! Бо свідчення Ісуса - то дух пророцтва».

11 Тоді побачив я, як розверзлися небеса і з'явився там переді мною білий кінь. А на ньому вершник, ім'я Якому Вірний та Істинний, бо справедливий Він, коли судить і коли воює.

12 Очі Його були немов палаюче вогнище, а на голові багато вінців. Й імені, що написане на Ньому, не знає ніхто, крім Нього Самого.

13 Вбраний Він був в одяг, просякнутий кров'ю. Ім'ям Його називали таким: «Слово Боже».

14 Війська небесні, вбрані в чисте, біле і гарне полотно, їхали слідом за Ним на білих конях.

15 Гострий меч був в устах його, щоб бити поган. Він буде правити ними залізним жезлом. І почавить Він брості в чавилі страшного гніву Всемогутнього Бога.

16 На вбранні його і на стегні було написане ім'я:

17 І побачив я ангела, що стояв на сонці. Гучним голосом закликав він усіх птахів, що шугали в піднебессі: «Злітайтесь на велике Боже свято,

18 щоб ви могли їсти тіла царів, генералів і великих мужів, й тіла коней і вершників, й тіла всіляких людей - вільних і рабів, великих і малих».

19 І побачив я звіра і царів світу цього разом з їхніми військами, зібраними на битву проти вершника на білому коні та його війська.

20 Але звіра було схоплено разом із лжепророком, який в його присутності творив чудеса. Чудесами він обдурював тих, на кому була та печать звіра і хто вклонявся його образу. Обох живцем було кинуто у вогняне сірчане озеро.

21 Решту було вбито мечем, що стримів з уст вершника на білому коні. А птахи всі вдосталь наїлися їхньої плотті.

Одкровення 20

1 Тоді побачив я ангела, що спускався з небес. В руці він тримав ключ від безодні й великий ланцюг.

2 Він схопив дракона, того змія старого, що є дияволом чи сатаною, і зв'язав його ланцюгом на тисячу років.

3 Ангел кинув його в безодню й замкнув. І печатку поклав він на вході над змієм, щоб не міг більше зводити народи, доки тисяча років не мине. Після цього його мусить бути звільнено ненадовго.

4 І побачив я престоли. На них сиділи люди, яким дано було владу судити. І побачив я душі тих, кому відірвали голови, бо вони свідчили про Ісуса, і проповідували Слово Боже. Вони не поклонилися звіру, ні образу його, вони не мали печатки ні на чолі, ані на руках. Вони ожили й правили разом з Христом тисячу років.

5 (А інші мертві не ожили, доки тисяча років не минула). Це перше воскресіння.

6 Блаженний і святий той, хто бере участь у першому воскресінні. Друга смерть не має над ним влади. Вони будуть священиками, які належать Богові й Христу, і будуть разом з Ним царювати тисячу років.

7 А через тисячу років звільнено буде сатану з в'язниці.

8 І піде він зводити народи, розкидані по світу. Він обдурить Ґоіа і Маіоіа і зведе їх для війни. Їх буде так багато, як піску на березі моря.

9 І наступатимуть вони всім обширом земним, і оточать стан людей Божих і улюблене місто. Але вогонь зійде з небес і пожере їх.

10 І тоді диявол, який зводив їх, кинутий буде в озеро палаючої сірки. Туди ж, де звір і лжепророк. І будуть вони мук страшних зазнавати і день і ніч, віки вічні.

11 Тоді я побачив великий білий престол і Того, Хто сидить на ньому. Земля і небо від Його присутності втекли і зникли.

12 І побачив я мертвих - великих і малих, що стояли перед престолом. Книги були відкриті. Й інша книга була розкрита - книга Життя. І мертвих судили за вчинками їхніми, які були записані в тих книгах.

13 Море віддало тих мертвих, які в ньому були, і смерть, і Аїд віддали тих мертвих, які в них перебували. І кожного судили згідно з ділами його.

14 Потім смерть та Аїд викинуті були у вогняне озеро. Це і є друга смерть - вогняне озеро.

15 І якщо чиєсь ім'я не було записане в книзі Життя, того було вкинуто в огняне озеро.

Одкровення 21

1 Тоді побачив я «нове небо і нову землю», бо ті небо й земля зникли, і моря більше не існувало.

2 Також побачив я святе місто, новий Єрусалим, що сходив з небес від Бога, як наречена, вбрана для свого нареченого.

3 І почув я гучний голос, що лунав з Небес. Він промовляв: «Тепер житло Бога з людьми, Він оселиться з ними. Вони будуть Його народами, і сам Бог буде з ними - їхнім Богом.

4 Він витре кожну сльозу з їхніх очей, і не буде більше смерті. Не буде більше ні суму, ні плачу, ні болю, бо все старе минеться».

5 Потім Той, Хто сидить на престолі, сказав: «Дивіться! Я творю все нове!» І додав: «Запиши, бо слова ці правдиві та істинні».

6 І сказав Він мені: «Збулося! Я Альфа і Омеіа, Початок і Кінець. Я буду вільно поїти спраглих із джерела води життя.

7 Хто переможе, успадкує все це. Я буду Богом його, а він буде Моїм сином.

8 Але боягузи, невіруючі, мерзотники, вбивці, розпусники, чаклуни, ідолопоклонці і всі брехуни дістануть своє у вогняному сірчаному озері. Це є друга смерть».

9 Тоді прийшов один із семи ангелів, які мали сім келихів, наповнених сімома останніми напастями. І сказав Він мені: «Ходім. Я покажу тобі наречену Ягняти».

10 І Духом Святим він переніс мене на величезну високу гору й показав мені святе місто Єрусалим, що спускалося з небес від Бога.

11 І мало те місто славу Божу, і сяяло, мов найкоштовніше каміння, як кришталевий яспис.

12 Місто оточував великий і високий мур із дванадцятьма брамами. Дванадцять ангелів стояли біля брам. А на воротях було написано імена дванадцяти ізраїльських колін.

13 Троє воріт були на схід, троє воріт - на північ, троє воріт - на південь і троє воріт - на захід

14 Міський мур було збудовано на дванадцяти кам'яних основах. І на них було написано імена дванадцяти апостолів Ягняти.

15 Ангел, що говорив до мене, мав золоте мірило, яким міг він виміряти місто, брами й мур.

16 І ангел зробив заміри міста. Воно було квадратне. Ўирина його дорівнювала довжині. Ангел наміряв дванадцять тисяч стадій. Довжина, ширина й висота міста були рівні.

17 Потім він поміряв мур. Той становив сто сорок чотири лікті як людських, так і ангелових.

18 Мур було збудовано з яспису, а місто - з чистого золота, сяйливе було, мов чисте скло.

19 Підвалини міського муру оздоблені були різноманітним коштовним камінням. Перша основа - ясписом, друга - сапфіром, третя - халкидоном, четверта - смарагдом,

20 п'ята - сардоніксом, шоста - сардієм, сьома - хризолітом, восьма - берилом, дев'ята - топазом, десята - хрисопрасом, одинадцята - гіацинтом, дванадцята - аметистом.

21 Дванадцять брам - то були дванадцять перлів, кожна була однією перлиною. Вулиця міста була вибрукована чистимо золотом - ясна, як скло.

22 Я не бачив храму у ньому, бо храм його - Господь Бог Всемогутній і Ягня.

23 І не потрібно для освітлення ні сонця, ні місяця, бо освітлювала його Божа слава, і Ягня - його світильник.

24 Народи ходитимуть у світлі цьому, а земні царі принесуть місту славу.

25 Ворота його ніколи не будуть зачинятися вдень, а ночі там не буде взагалі.

26 Скарби й добробут народів будуть принесені туди.

27 Ніщо нечисте не ввійде до міста. І не ввійде туди ніхто з тих, хто робить щось ганебне, або бреше. Лише ті, чиї імена вписані до книги Життя Ягняти.

Одкровення 22

1 Потім ангел показав мені річку води животворної, що текла від Божого престолу та Ягняти й збігала посеред вулиці міста.

2 По берегах річки росло Дерево Життя, яке давало врожай дванадцять разів на рік і родило щомісяця. А листя тих дерев служило для зцілення народів.

3 І нічого, що прокляте, не буде там, а буде престол Бога і Ягняти. Слуги Його будуть поклонятися Йому.

4 І бачитимуть вони Його обличчя. Й ім'я Його буде на їхньому чолі.

5 І не буде там ночі, не потрібно буде ні світильника, ні сонячного світла, бо Господь Бог світитиме на слуг Божих, і царюватимуть вони віки вічні!

6 І сказав мені ангел: «Слова ці правдиві та істинні. Господь, Бог духів пророчих, послав Свого ангела показати слугам Своїм, що має статися незабаром».

7 «Слухайте! Я невдовзі прийду! Блаженний той, хто підкоряється словам пророцьким, що в книзі цій».

8 Я, Іоан, чув і бачив це все. А коли почув і побачив, то поклонився низько в ноги ангелу, який показував мені те все.

9 Але він сказав мені: «Не роби так. Я слуга, як і ти й твої браття-пророки, і як ті, що підкоряються написаному в книзі цій. Вклоняйся Богу».

10 І ще він сказав мені: «Не тримай у таємниці пророцькі слова книги цієї, бо час наближається.

11 Нехай неправедні ще чинять неправедно, а нечисті - ще й далі поганяться. Нехай праведні чинять праведно, а святі лишаються святими.

12 Слухай! Я незабаром прийду й воздам кожному відповідно до вчинків його.

13 Я - Альфа і Омеіа, Перший і Останній, Початок і Кінець.

14 Блаженні ті, хто омивають одяг свій. І матимуть вони право на Древо Життя. І матимуть вони право ввійти крізь браму в місто.

15 А пси, чаклуни, розпусники, вбивці, ідолопоклонці та всі, хто любить і чинить кривду, залишаться за муром.

16 Я, Ісус, послав ангела Свого, щоб засвідчити вам в церквах оце все. Я нащадок Давидового роду, сяйлива Вранішня Зірка».

17 Дух і Наречена кажуть: «Прийди». І нехай той, хто чує, повторює: «Прийди!» Нехай спраглий приходить. Хто хоче, може вільно брати животворну воду.

18 І Я попереджаю кожного, хто слухає пророцькі слова цієї книги: «Якщо хто додасть хоч що до цих слів, Бог пошле йому всі ті нещастя, що в книзі цій написані.

19 Якщо хто вилучить щось із цієї пророцької книги, Бог забере частку його з Дерева Життя та зі Святого міста, що описані в книзі.

20 Той, Хто свідчить з пошаною про все це, говорить: «Так, Я прийду незабаром». Амінь. Прийди, Господи Ісусе!

21 Благодать Господа Ісуса з усіма вами.